Вікіпедія

Поділля: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення
стильові правлення, оформлення
Рядок 108:
</gallery>
</center>
 
=== Cарматська доба ===
[[Геродот]] (бл. 484–425&nbsp;рр. до н.&nbsp;е.) вперше згадує споріднених зі скіфами кочових племен&nbsp;— [[сармати|сарматів]]; період з III&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. по IV&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е. в історії України має назву «сарматська доба», а так звана Європейська [[Сарматія]] займала територію між [[Дон]]ом і [[Вісла|Віслою]].
На півдні Поділля межувало із Північною [[Дакія|Дакією]].
На картах Римської імперії 125&nbsp;р. народ який населяв верхів′я Пд. Бугу називають навари (лат. navari)&nbsp;— [[зарубинецька культура]] (2 ст. днедо н.е. - 2 ст.), [[Черняхівська культура]] (1-5 ст.), місцями [[вельбарська культура]]. По середній течії Дністра&nbsp;— [[бастарни]] (bastarnae), тут знайдено різні памяткипам'ятки&nbsp;— сарматські, [[пшеворська культура]], [[липицька культура]]. На північ від Дністра (Thiras) у верхівїверхів'ї - племяплем'я [[тірагети]].
В істориків цього періоду зустічаєтьсязустрічається назва племені&nbsp;— peucini (певкіни) і Peuce mons, г. Певке(від грецького «Соснова»), за широтою тотожна із [[Словечансько-Овруцький кряж|Овруцьким кряжем]], макс. висота 317&nbsp;м.▼
 
В 3 кн. [[Географія (Птолемей)|Географії Клавдія Птолемея]], написану в період 130 - 170 рр., міститься список міст — "Вище Тіра коло Дакії: Карродун 49o3049°30'сх.д. −48o40− 48°40' пн.ш., Метоній 51o51° −48o30− 48°30', Клепідава 52o3052°30' −48o40− 48°40', Вібантаварій 53o1053°10' −48o40−48°40' Геракт 53o3053°30' −48o40−48°40' " .▼
▲В істориків цього періоду зустічається назва племені&nbsp;— peucini (певкіни) і Peuce mons, г. Певке(від грецького «Соснова»), за широтою тотожна із [[Словечансько-Овруцький кряж|Овруцьким кряжем]], макс. висота 317&nbsp;м.
 
▲В 3 кн. [[Географія (Птолемей)|Географії Клавдія Птолемея]], написану в період 130 - 170 рр., міститься список міст — "Вище Тіра коло Дакії: Карродун 49o30'сх.д. −48o40' пн.ш., Метоній 51o −48o30', Клепідава 52o30' −48o40', Вібантаварій 53o10' −48o40' Геракт 53o30' −48o40' " .
 
Нижній поворот Дністра 53o −48o30', біля нього&nbsp;— Вівантаварій ([[Рудковецьке городище]]), Еракт&nbsp;— в районі с. [[Кукавка (село)|Кукавка]]. Тоді Клепідава припадає на [[Гуменці (Кам'янець-Подільський район)|Гуменці]] (поблизу Камянця), Метоній&nbsp;— [[Мельниця-Подільська]], Карродунум повинен знаходитись біля другого повороту Дністра, тобто район с. [[Касперівці]]. Два з них містять в своєму імені деякі етнічні вказівки: Клепідава вказує на гетів або даків, Карродун&nbsp;— на кельтів. Так як ця остання народність давно вже зникла на цій території, то звідси можна зробити висновок про давність виникнення цього міста. Що стосується до локалізації цих п'яти міст, то само собою зрозуміло, що тільки археологічні знахідки можуть вивести питання зі сфери пропозицій і ворожінь на ґрунт фактичної достовірності.
Рядок 125:
Між Бугом і Дніпром&nbsp;— Метрополіс 56o30' −49o30' , який судячи із назви був одним із найважливіших міст. Зараз йому відповідає [[Городище (місто)]] з координатами 49°18 пн.ш. 31°27 сх.д., як видно широти в Птолемея досить точні, а по довготі різниця біля 25°.
 
Зібрані проф. Антоновичем дані намічають напрям скарбів римських монет через Волинь від верхів'їв Бугу до Горині і потім за течією цієї ріки. Це свідчить про активні торгівельніторговельні звязкизв'язки древнього Поділля із римською провінцією Дакія. Місця, де були знайдені римські монети -
 
Заславський повіт: Білгородка&nbsp;— скарб, який укладав 52 римських денария[[динарій|динарії]] від Гальби до Коммода; Брикуля&nbsp;— два римських денариядинарії республіканського часу, прізвище Марція, і імп. Гети.
Острозький повіт: Юфковци&nbsp;— кілька римських монет.
Кременецький повіт: Антонівці&nbsp;— в 1860&nbsp;р. знайдено кілька римських монет.
Дубенський повіт: Майдан&nbsp;— денарійдинарій Веспасіана; Листвин&nbsp;— 3 денариядинарії Антоніна Пія; Червоне&nbsp;— римська монета часу республіки з ім'ям: Caius Norbanus; Мала Мощаниця&nbsp;— денарійдинарій Адріана.
Рівненський повіт: Аристов&nbsp;— кілька монет Антоніна Пія; Олександрія (на Горині, як і подальші місцевості)&nbsp;— денарійдинарій Антоніна Пія; Бечень&nbsp;— в 1890&nbsp;р. знайдено великий скарб римських монет від Адріана до Коммода; Рубче&nbsp;— 7 римських монет часу Антонінів; Хотин&nbsp;— кілька фунтів римських монет знайдено в 1888&nbsp;р., З них вціліло кілька примірників з іменем Марка Аврелія; Казимирка&nbsp;— часто знаходяться римські монети.
У верхній течії р. Случа в Новограда-Волинського повіті є відомості про випадкові знахідки: Черниця&nbsp;— в 1880&nbsp;р. скарб, що складається з 339 римських монет; Олександрівка&nbsp;— в 1890&nbsp;р. 90 римських монет I–IIв .; Настасівка&nbsp;— в обвалі берега в 1873г. знайдено було 20 срібних монет Траяна. На притоці Случа Церем&nbsp;— Городище&nbsp;— кілька сот римських монет.
Такий район монетних знахідок у Волинській губернії. Досить одного погляду на карту, щоб визнати тут сліди торгових шляхів, що сполучали басейн Дністра з плином Прип'яті.
Рядок 147:
"20)Busani, [[Бужани]] мають 231 місто.
21)Sittici, Шиттиці – [область], багато народів і добре укріплених міст.
22)Stadici, Штадиці – [область], 516 міст иі бесчисленийнезчисленний народ.
23)Sebbirozi, Шеббироси - 90 міст, (існує версія знаходження на півночі Поділля).
24)Unlizi, [[Уличі]] 318 міст.
Рядок 156:
Уже в першій половині XII ст. була спроба галицьких князів хоч і не вдала, утвердитися в Побожжі, (захоплення Прилука)
Уже в першій пол. XIII ст. Побожжя бачимо під владою галицько-волинських князів: близько 1230 р. Романовичі розпоряджаються
Межибожжям,як своєю волостю . Однак утвердитися їм тут не вдалося; головною перешкодою були автономні устремління населення, які особливо проявились в ХШXIII ст. На Пониззі ці симптоми виявились у XII ст., в тому сприянні, яке населеня [[Івану Берладник]]у , а в частині території Побожжя, в першій по­ловині ХШ ст. зявляєтьсяз'являється [[Болохівський рух|болоховський рух]]. На Пониззі він проявився в союзі із татарами Мілея бакотського. Побожжя в 1250 р. виступає в ряду земель, які відмовились від влади галицько-волинських князів і підкорювались татарам.
В сер. [[:12 ст.]] Поділля належало до [[Червона Русь|Червоної]] ([[Галицьке князівство|Галицької]]) Русі.
 
[[Іпатіївський літопис]] повідомляє, що в [[:1240]] р. боярин Доброслав Судич захопив Пониззя із [[Бакота|Бакотою]]. Також згадуються в літописах міста [[:Ушиця (Хмельницька область)|Ушиця]] (біля смт. [[Стара Ушиця]]), ([[Калюс (Україна)|Калюс]])
В [[:1241]] р. спалахнуло повстання на Пониззі. Після цього міста Болохівщини були поруйновані військом [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]], каральні експедиції продовжувались до 1257&nbsp;р.[http://dunajclub.info/node/353]. [[Іпатіївський літопис|Літопис Руський]] повідомляє, що 1257&nbsp;р. ''після [[крем'янець]]кої ж війни хана [[Куремса|Куремси]] [[Данило Галицький|Данило Романович]] здійняв війну проти татар. Порадившись з братом [[Василько Романович|Васильком]] і з сином [[Лев Данилович|Левом]], послав він [[воєвода|воєводу]] Діонісія Павловича і взяв город [[Меджибіж]]. А потім Данилові таки люди і Василькові пустошили Болохів, а Львові&nbsp;— Побожжя і людей татарських.'' У відповідь татари провели похід на чолі з Бурундаєм, щоб вибити галичан з Болохівщини. Термін "Поділля", тотожний із "Пониззям", вказує на історичний звязок території з "гірською країною"­ Подністров’я галицького.
Рядок 165:
У перших давньоруських літописах 1196 Кам'янець-Подільськ описаний як одне з міст Галицько Волинського князівства. У XII–XIII століттях Кам'янець-Подільський був великим торговим центром.
 
Починаючи з 1240 місто пережило неодноразові набіги та грабежі армії хана Батия. Особливо спутошуючаспустошлива навала татаро-монголів на Кам'янець-Подільський відбулась в 1250–1255, коли були спалені десятки будинків, а також зруйновані Воскресенський монастир і Воскресенська церква. Наступне розорення міста відбулося в 1259–1260, коли п'ятитисячна кінна армія під командуванням хана Бурундая частково зруйнувала фортецю і спалила всі дерев'яні оборонні споруди. Зазнавши поразки, подоляни визнали право азіатів збирати з міста щорічну данину. З тих пір збройні набіги припинилися, а Золота Орда почала правити життям Поділля за допомогою баскаків і виборних місцевих отаманів. У другій половині XIII століття був створений Подільський улус, який ділився на округи. Кам'янець-Подільський був адміністративним центром Кам'янецької Тьми.
В [[:1252]] р. захоплена 600-тисячною [[Золота Орда|ордою]] [[Батий|Батия]].
 
Рядок 172:
Первісними осередками Поділля стали [[Смотрич (смт)|Смотрич]] і [[Кам'янець-Подільський]]. У [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинському літописі]] ця територія відома під назвою «[[Пониззя]]».
 
Уперше назва ''«Поділля»'' вживається у документах [[14 століття]]. Історики та етнографи поділяють Поділля на Східне і Західне. До [[:1340]]-х рр. землі Поділля перебували під контролем перекопських [[Улус Джучі|татарських]] ханів. Територія була поділена на тьми, на яких сиділи отамани (вільні від сплати податків), що платили данину перекопським ханам. Після ліквідації улусу Ногая сарайськими ханами (1299) Поділля ненадовго повернулося під контроль галицько-волинських князів, але після смерті Льва та [[Андрій Юрійович|Андрія Юрійовичів]] (1323) і вокняжіння в Галичі [[Юрій II Болеслав|Юрія Тройденовича]] влада Орди відновилася. Номінально все ще залежний від Золотої Орди, Кам'янець стає об'єктом політичних інтересів відразу двох держав&nbsp;— Польщі та Литви.
 
=== Подільське князівство ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Поділля