Мухаммад ібн Мансур аль-Магді: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
44tuna (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Муха́ммад ібн Абдулла́х (аль-Мансу́р) аль-Махді''' (محمد بن عبد الله (المنصور) المهدى) — [[Багдадський халіфат|Багдадський халіф]] в 775—785, третій халіф з династії [[Аббасиди|Аббасидів]], син і наступник [[Абу Джафар аль-Мансур|аль-Мансура]].
== Молодість і особисті якості ==
Халіф аль-Мансур постарався дати своєму спадкоємцеві гарну освіту. Одним з учителів аль-Махді був перський вчений Абу Убайдаллах Муавія, який навчав його основам державного управління та інших наук і прищепив учневі любов до древніх перських традицій часів [[Сасаніди|Сасанідів]]. Арабську граматику і поезію аль-Махді вивчав під керівництвом великого арабського філолога аль-Муфаддала ад-Даббі, який склав для царевича книгу «аль-Муфаддаліят», антологію 66 кращих арабських поетів.
Рядок 8:
У 758 році аль-Мансур призначив свого молодого сина намісником [[Хорасан]]а, центром якого було місто Рей. Його головним радником став Яхья ібн Халід з впливового іранського роду [[Бармакиди|Бармакидів]], що став вірним сподвижником аль-Махді протягом його життя. Тоді ж найбільшу близькість до аль-Махді набула його єменська невільниця Хайзуран, незважаючи на те, що він був одружений на Риті, дочці першого халіфа з роду Аббасидів [[Абу-ль-Аббас ас-Саффах|Абу-ль Аббаса ас-Саффаха]]. У 768 році аль-Махді повернувся з [[Іран]]у і взяв участь у будівництві нової столиці [[Багдад]]а, де на східній стороні в Русафі він спорудив власний палац. У 772 році він допомагав батькові в будівництві ще одного нового міста на північ по [[Євфрат]]у від Багдада.
==Внутрішня політика==▼
▲== Внутрішня політика ==
Аль-Махді мирно вступив на престол, після смерті батька під час хаджу. У його правління стався ряд важливих змін в управлінні державою. З часом аль-Махді деякі дослідники пов'язують виникнення вищої державної посади - [[візир]]а (першого міністра), який очолював чиновницький апарат і був підзвітний безпосередньо халіфу. Після сходження на престол аль-Махді зробив візиром свого колишнього наставника перса Абу Убайдаллаха Муавію. Аль-Махді ввів стародавні перські придворні звичаї і пишний церемоніал, що контрастували з простотою дворів перших арабських халіфів. Монарх став більш далекий від своїх підданих. Він охоронявся керуючим двором - хаджибом, показувався підданим тільки під час урочистих подій або судових засідань, де був верховним суддею. Під впливом Муавії була здійснена реформа оподаткування, фіксований податок із хліборобів був замінений на систему пропорційного обкладання, при якій основою вважалися розміри щорічного врожаю і коливання цін на ринку. Але в 780 році Муавія був замінений на посту візира представником роду [[Аліди|Алідів]] Якубом ібн Даудом. Йому також не вдалося надовго закріпитися на цій посаді, в 783 році Якуб був відправлений у відставку. Панівне становище у владі зберегли представники роду Бармакидів і їх глава Яхья ібн Халід. Великий вплив на внутрішню політику мав беззмінний Хаджибей Рабі ібн Юнус.▼
▲Аль-Махді мирно вступив на престол, після смерті батька під час хаджу. У його правління стався ряд важливих змін в управлінні державою. З часом аль-Махді деякі дослідники пов'язують виникнення вищої державної посади
Незважаючи на любов аль-Махді до стародавніх перських традицій, він зберігав свою прихильність мусульманству і багато зробив для поширення [[іслам]]у. Аль-Махді часто сам проповідував у мечеті. Він ліквідував в мечетях обгороджені ділянки для високопоставлених осіб. За велінням аль-Махді реконструйовані мечеті в Мецці і Медині, споруджені нові мечеті в Русафі і Басрі. Особливу увагу аль-Махді приділяв боротьбі з «зіндікізмом», тобто відступництвом від віри, в якому підозрювалися багато іранців, які, на думку мусульман, зберігали прихильність [[Маніхейство|маніхейству]]. За підозру в «зіндікізмі» був відправлений у відставку візир Абу Убайдаллах Муавія. У багатьох частинах країни (головним чином, в іраномовних) піднімалися повстання різних сектантів. У північному Ірані повстали хуррамдінці, незабаром пригнічені урядовими військами. Найбільш велике повстання сектантів почалося в Мерві в 776 році під керівництвом проповідника Муканни. Послані халіфом війська витіснили Муканну в Середню Азію, але йому вдалося там закріпитися і придбати велику кількість прихильників. Аль-Махді відправив нові війська проти повсталих і в 783 році заколот був придушений.
Рядок 17 ⟶ 18:
== Див. також ==
* [[Список халіфів Аббасидів]]
[[en:Al-Mahdi]]
== Джерела ==
* ''Рубель В. А.'' Історія середньовічного Сходу: Підручник. – К., 2002.
[[Категорія:Халіфи]]
{{Доробити}}
[[Категорія:Народились 744]]
[[Категорія:Померли 785]]
| |||