Відмінності між версіями «Мар'ян Дубецький»

нема опису редагування
м (заміна параметру в шаблоні, replaced: | віросповідування → | конфесія за допомогою AWB)
 
== Життєпис ==
Народився ву сім'ї Людвіка Дубецького і Анни Славківни. Мав старших братів Целестина і Александра<ref>[http://www.wielcy.pl/psb_szukani.php?tom=5 M.J. Minakowski, Wielka genealogia Minakowskiego, wyd. 4,.&nbsp;— Kraków, 2009]. {{ref-pl}} Процитовано 18.06.2010</ref>. Ще малим втратив батьків, тому його вихованням опікувалися вуйна і стрий[[стрийко]]. Початкову освіту здобув ву [[Житомир]]ській гімназії. Від 1856 студіював у [[Харківський університет|Харківському університеті]], згодом на історично-філологічному факультеті [[Київський університет|Київського університету]]. Під(під час навчання в університеті долучився до діяльності таємної організації «Трояка Спілка» під орудою [[Володимир Антонович|Володимира Антоновича]] і Леона Ґловацького, брата [[Болеслав Прус|Болеслава Пруса]], яка виступала за надання селянам землі та надання їм свободи вибору місця проживання ({{lang-pl|Uwłaszczenie chłopów}}) і відновлення [[держава|державності]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] у кордонах [[1772]] року). Згодом таємна організація переросла в цілий політичний напрямок так званих [[Хлопоманство|«русинів», або «хлопоманів»]]. Невдовзі стався й розкол, після якого виокремилися дві течії. Перша, під проводом Володимира Антоновича, виступала за незалежність [[Україна|Русі]] з орієнтацією на [[Росія|Росію]]. Друга, на чолі з [[Ізидор Коперницький|Ізидором Коперницьким]] і Мар'яном Дубецьким за незалежність Русі з орієнтацією на [[Польща|Польщу]]. Друга стала основою революційного руху, що спричинився врешті-решт до [[Польське повстання 1863—1864|Січневого повстання]].
 
Після закінчення Київського університету в [[1860]] році Мар'ян Дубецький посів вчителя [[польська мова|польської мови]] і літератури в [[Рівне]]нській гімназії, але через рік втратив роботу за участь у патріотичній маніфестації. Після чого осів у селі під [[Берестечко]]м, у свого старшого брата. Разом із Александром провадив політичну і просвітницьку роботу серед мешканців краю. За участь у маніфестації [[10 вересня]] [[1861]] року в [[Городло|Городлі]] разом з братом був заарештований і вивезений на заслання до [[Кіров (місто)|Вятки]], а потім до [[Тамбов]]а. Після звільнення, у листопаді [[1862]] року повернувся на батьківщину.
 
[[8 травня]] [[1863]] року прибув до [[Варшава|Варшави]], де був призначений на секретаря Відділу Русі [[Національний Уряд (Кароля Маєвського)|Національного Уряду]]. В часі [[диктатура|диктатури]] [[Ромуальд Трауґут|Ромуальда Трауґута]] був його правою рукою, відігравав роль посередника між ним і директором закордонних справ [[Генрик Краєвський|Генриком Краєвським]]. [[10 квітня]] [[1864]] року заарештований і ув'язнений в [[Павяк]]у. Підданий [[тортури|тортурам]] [[Росіяни|російськими]] слідчими (зламано нижню [[щелепа|щелепу]], глибокі рани на плечах)&nbsp;— зберігав мовчання. Переведений до [[Х Павільйон Варшавської цитаделі|Х Павільйону Варшавської цитаделі]]. Засуджений до [[Смертна кара|страти]], яку [[30 липня]] 1864 року замінили на [[каторга|каторгу]] з ураженням в усіх [[громадянські права|громадянських правах]].&nbsp;— Таким чиномтак Мар'ян Дубецький єдиний з членів Національного Уряду уникнув насильницької смерті.
 
У виданій [[1922]] року книзі споминів «Відлуння Січневого повстання» Мар'ян Дубецький так згадував гіркоту поразки:
В [[1917]] вийшов на [[пенсія|пенсію]].
 
Помер [[24 вересня]] [[1926]] року і був похований з військовими почестями на [[РаковіцькийРаковицький цвинтар|Раковіцькому цвинтарі]] у Кракові.
 
Залишив сина Тадеуша.
== Праці ==
* ''Історія Сполучених Штатів. Нарис історії від 1788 до 1865 років опрацьована згідно з найновішими джерелами'' ({{lang-pl|Historya Stanów Zjednoczonych. Rys dziejów od r. 1788 do r. 1865 opracowany podług najnowszych źródeł}})
* ''На Кресах і за Кресами: спомини і нариси'' ({{lang-pl|}} Na kresach i za kresami. Wspomnienia i szkice [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent?id=27331&from=FBC Tom 1] [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent?id=27434&from=FBC Tom 2]) ({{ref-pl}}
* ''Кодак. Фортеця на кресах і її околиці'' ({{lang-pl|}} [http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10677&from=FBC Kudak. Twierdza kresowa i jej okolice]) ({{ref-pl}}
* ''Поле битви біля Жовтих Вод, яка відбулась у травні 1648 &nbsp;р.'' ({{langref-pl|}} [http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10656&from=FBC Pole bitwy u Żółtych Wód stoczonej w maju 1648 r.])
* ''Історичні сильвети і студії'' ({{lang-pl|Obrazy i studia historyczne}}) У двох томах
* ''Едмунд Ружицький: біографічний нарис'' ({{lang-pl|}} [http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10598&from=FBC Edmund Różycki. Szkic biograficzny]) ({{ref-pl}}
* ''Тереза з Вербицьких Булгакова: посмертний візерунок з її пам'яток, листів, нотаток'' ({{lang-pl|Teresa z Wierzbickich Bulhakowa: wizerunek pośmiertny z jej pamiętników, listów, notat}})
* ''Кароль Прозор обозний великий Великого Князівства Литовського. Штрих до історії костюшківського повстання'' ({{lang-pl|Karol Prozor obozny wielki Wielkiego Ksiestwa Litewskiego. Przyczynek do dziejów powstania kościuszkowskiego}})
* ''Краківське Стрілецьке Товариство: історична монографія'' ({{lang-pl|Towarzystwo Strzeleckie Krakowskie: monografia historyczna}})
* ''Польська молодь в Київському університеті перед 1860 роком'' ({{lang-pl|Mlodziez polska na Uniwersytecie Kijowskim przed rokiem 1860}})
* ''З минулого: (1861—1862)'' ({{lang-pl|}} [http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10672&from=FBC Z przeszłości (1861-18621861—1862)]
* ''Відлуння Січневого повстання'' ({{lang-pl|}}[http://www.sbc.org.pl/dlibra/doccontent?id=10717&from=FBC Echa z powstania styczniowego])
* ''Нарис новітньої історії від 1815 до 1875 року: з коротким оглядом історії 1876—1878 років'' ({{lang-pl|Rys dziejów najnowszych od r. 1815 po 1875: z krótkim rzutem oka na dzieje lat 1876-1878}})
* ''Історія польської літератури: на фоні історії народу зображена'' ({{lang-pl|}} [http://zbc.uz.zgora.pl/dlibra/doccontent?id=21235&from=FBC Historya literatury polskiej : na tle dziejów narodu skreślona])
* ''З одеських вражень'' ({{lang-pl|}} [http://www.polona.pl/dlibra/doccontent?id=29688&from=FBC Z wrażeń odeskich]) ({{ref-pl}}
 
== Див. також ==
 
== Література ==
* Michał Janik,. ''Marian Karol Dubiecki,'' w:// [[Polski Słownik Biograficzny,]].&nbsp;— Kraków, 1939—1946,.&nbsp;— t. V. {{ref-pl}}
* Jerzy Starnawski ,. ''Marian Karol Dubiecki,'' w:// Słownik badaczy literatury polskiej,.&nbsp;— Łódz, 2002,.&nbsp;— t. V. {{ref-pl}}
* Stefan Pomarański,. ''Marian Dubiecki: zarys biograficzny z powodu 85-ej rocznicy urodzin,''.&nbsp;— Zamość; Warszawa, 1923. {{ref-pl}}
* Jakób Hoffman,. ''Marian Dubiecki o sobie. W dniu wmurowania tablicy: Marianowi Dubieckiemu 10 maja 1931 roku w Równem na Wołyniu,'' Równe Wołyńskie 1931. {{ref-pl}}
* Tadeusz Dubiecki,. ''Korespondencja między Józefem Ignacym Kraszewskim a Marianem Dubieckim,.''&nbsp;— Łuck, 1939. {{ref-pl}}
* ''Proces Romualda Traugutta i członków Rządu Narodowego. Akta Audytoriatu Polowego z lat 1863&nbsp;— 1864,'' Pod red. E. Halicza, Warszawa, 1960.&nbsp;— t. I&nbsp;— IV. {{ref-pl}}
* Historiografia polska w dobie pozytywizmu (1865—1900). Kompendium dokumentacyjne, red. Ryszard Przelaskowski, Warszawa, 1968. {{ref-pl}}
 
== Посилання ==
* [http://istvolyn.info/index.php?option=com_content&view=article&id=3108:2012-11-13-10-28-11&catid=31 Климчук А. Мар'ян Дубецький: волинський період життя]
* [http://books.google.com.ua/books?id=uU83ZY1fmikC&dq=Marian+Karol+Dubiecki&printsec=frontcover&source=bl&ots=B2nmxGCME8&sig=b5wv4T9O2yHaYuc-vxGc4SAF8AY&hl=uk&ei=hIguS8iCOIiomgPPwcH9CA&sa=X&oi=book_result&ct=result&resnum=6&ved=0CB0Q6AEwBQ#v=onepage&q=&f=false Marian Dubiecki. Rys Dziejów Najnówszych Od R. 1815 Po 1875: Z Krótkim Rzutem Oka Na Dzieje lat 1876-18781876—1878] {{ref-pl}}
* [http://www.naszdziennik.pl/bpl_index.php?dat=20091017&typ=my&id=my99.txt Piotr Czartoryski-Sziler. Marian Dubiecki -&nbsp;— pisarz i historyk] {{ref-pl}}
* [http://mhk.pl/wydawnictwa/krzysztofory_spis_tresci24_8 Małgorzata Niechaj. Karta z historiografii Krakowa -&nbsp;— Marian Karol Dubiecki] {{ref-pl}}
{{PD-письменник}}
 
145 016

редагувань