Орухо: відмінності між версіями

Відомо, що в [[Середньовіччя|середньовіччі]] орухо виготовлявся в [[Католицтво|католицьких]] [[монастир]]ях Кантабрії, в особливості в області [[Льєбана (комарка)|Льєбана]]&nbsp;— ця місцевість і в XXI столітті залишається одним з найбільш відомих місць виробництва цього напою, причому частина його готується як і раніше в монастирях. До XVII століття виробництво орухо було широко поширене і в Галісії&nbsp;— там його виганяли надомним чином в [[Селяни|селянських]] господарствах<ref name="Orujo"/><ref name="Все"/>.

 

 

У міру зростання популярності напою його виготовлення освоювалося жителями інших областей. У другій половині XX століття орухо виготовлявся на значній частині території Іспанії, однак найбільш значні його обсяги постачалися з Галісії, що дало основу місцевим виробникам заявляти про нього як про суто галісійський напій. У [[1989]] році галісійськими виробниками орухо була створена спеціальна Регулююча рада ({{lang-es|La Denominación Específica Orujo de Galicia}}), що регламентувала [[Технологія|технологію]] виготовлення напою і його географічну приналежність: відповідно до вимог ради назву орухо може мати лише напій, що вироблений в [[Галісія|Галісії]]<ref name="Рада"/>. Тим не менш, орухо під традиційною назвою продовжує активно проводитися в інших регіонах Іспанії<ref name="Все"/>.

== Подача та вживання ==

[[Файл:Queimada fuego.jpg|thumb|left|200px|Приготування кеймади]]

 

Вживається як при [[Кімнатна температура|кімнатній температурі]], так і охолодженим<ref name="Orujo"/><ref name="Рада"/>. Традиційно подається в [[стопка]]х, проте з середини XX століття в [[ресторан]]ах і [[бар]]ах часто розливається в [[Чарка|чарки]] з кулястою нижньою частиною і верхом, що злегка розширюється&nbsp;— прийнятих, зокрема, при подачі італійської [[Граппа|граппи]]<ref name="Рада"/>.