Давид: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Tyverets (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 74:
Під видом виконання таємного доручення царя Давид отримав священний хліб та меч [[Голіаф]]а від священика Ахімелеха в [[Нов]]і, а потім втік до філистимського царя [[Ахіш]]а у Гат. Там Давида хотіли схопити і щоб врятуватися, він удавав божевільного перед ними й видався біснуватим у їхніх руках ([http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=sam1#r21 1 Сам 21]).
 
Давид утік і звідти та шукав притулку в печері Адуллам, де зібрав навколо себе бандузагін з чотирьох сотень гноблених і незадоволених. Своїх батьків він доправив у Міцпу до [[моав]]ського царя. Тим часом Саул за допомогу священикамсвящеників Давидові наказав їх повбивати. Поспішним втечам Давида і його марним спробам знайти безпечне місце поклало кінець передане йому через пророка [[Гад (пророк)|Гада]] Боже повеління йти в землю Юди. Звідти Господь, у відповідь на питання Давида, чи бити [[Філістимляни|філистимлян]], повів його на звільнення від філістимлянфілистимлян Кеїли. Туди до нього прибув з [[ефод]]ом [[Авіафар]] — єдиний священик з Нову, що врятувався від помсти Саула. Саул, почувши про перебування Давида в Кеїлі, почав багаторічне переслідування суперника. Однак Давид знову і знову вислизав від нього, при цьому Давид двічі відмовлявся від можливості вбити царя, помазаника Божого, щоб не понести за це кари. Розійшовшись знову із Саулом, Давид познайомився із своїми наступними дружинами — [[Авігайла|Авігайлою]] та Ахіноам, бо Саул віддав його першу дружину Міхаль за Ліїша ([http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=sam1#r25 1 Сам 25]).
Давид сказав сам до себе: «Одного дня таки впаду в руки Саула. І ніщо кращого не зостається мені, як тільки втекти в філістимлянську землю. Тоді Саул покине мене шукати далі по всій Ізраїльській країні, й я врятуюсь від його руки.»<ref>[http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=sam1#r27 1 Сам 27:1]</ref>. Давид пішов зі своїми прихильниками (600 чоловіків) до своїх недавніх ворогам філістимлянам, шукаючи покровительства їх короля Ахіша, володаря міста Гат. Ахіш дав Давиду прикордонне місто Ціклаг (у пустелі [[Негев]]), яке було перетворене на розбійницьку базу. Загони Давида грабували місцеве населення (амаликитян). Коли філистимляни зібралися в похід проти Ізраїля, тільки заперечення князів завадили включити загони Давида у війська філистимлянського вторгнення (1 Сам 28:4). У цей час Давид використовував черговий трофей, захоплений у амаликитян, для підкупу юдейських старійшин (1 Сам 30:26).