|
== Засоби масової інформації ==
Після окупації Російською Федерацією всі українські ЗМІ були заборонені. В інформаційному просторі переважають російські телеканали. Є невелика кількість місцевих телеканалів колаборантів. Преса - переважно місцева, пропаганда "ДНР".
У Донецьку видається понад 40 друкованих видань<ref>[http://www.mediadigest.net/index.php?option=com_content&view=article&id=380&Itemid=192 Перелік друкарських видань Донецька]</ref>, діють понад 18 радіостанцій та понад 20 [[Телевізійний канал|телевізійних телеканалів]], а також низка кабельних операторів.
Під час бойових дій було розгромлене та розграбоване видавництво Донеччина. Найбільше в місті. Більшість газет припинили своє існування, або були перенесені в інші міста.
Найпопулярніша суспільно-політична газета — «[[Вечерний Донецк]]», вона поширюється на території Донецька і Донецької області (наклад 30 000 екземплярів). Серед інших суспільно-політичних видань популярні газети [[Вести Донбасса]], [[Донбасс (газета)|«Донбасс»]], «[[Донецкие новости]]», «[[ГидТВ]]», «[[Панорама (газета)|Панорама]]», [[Жизнь (газета)|«Жизнь»]], [[Донецький кряж (газета)|«Донецький кряж»]]. Видаються також місцеві випуски українських та російських газет: «МК в Донбассе», «Газета по-донецки», «Сегодня», «Комсомольская правда — Донбасс» тощо. Певне поширення мають і рекламно-інформаційні газети («Алло», «Вікна реклами», «Перша лінія», «Все обо всем», «Нерухомість Донбаса», «СтройПрайс»), а також безоплатні газети оголошень.
Найпопулярніші регіональні канали: [[ТРК «Україна»]], [[КРТ]], [[Перший муніципальний]], [[ТРК ЮНІОН]], [[Громадське телебачення Донеччини]]. Їм поступаються у чисельності аудиторії державні канали [[Донецька обласна державна телерадіокомпанія|27 канал]] (колишній ''К-61'') та [[ТРК Донбасс]].
== Міська символіка ==
|
