92
редагування
Відмінності між версіями «Самойленко Юрій Іванович (вчений)»
м
нема опису редагування
м (стильові правлення) |
м |
||
|
У галузі математичного моделювання планетарного магнетизму Ю. І. Самойленко дослідив характер течії у шарі слабов'язкої рідини між сферичними оболонками, які співосно обертаються з різними кутовими швидкостями. Ним виявлено, що крім приповерхневих пограничних шарів в околі екваторіальної площини виникає внутрішній пограничний шар з радіальним напрямом течії, а також з'ясовано, що у внутрішньому об'ємі кутова швидкість обертального руху рідини істотно залежить від радіуса, тобто цей рух має зовсім не «твердотільний» характер, як вважалося раніше. Виявлені властивості структури поля швидкостей течії у ядрі дали змогу довести можливість [[:ru:Самовозбуждение|самозбудження]] [[:ru:Магнитное поле планет|магнітного поля планети]] при достатньо великому [[Магнітне число Рейнольдса|магнітному числі Рейнольдса]].
При дослідженні математичного моделювання планетарного магнетизму та динаміки обертального руху гравітуючої речовини з вільною межею Ю. І. Самойленко встановив необхідні, а також достатні умови генерації [[Магнітне поле|магнітного поля]] у рідких електропровідних [[:ru:Ядро планеты|ядрах планет]], що зазнають припливного гальмування власного [[Обертальний рух|обертального руху]]. Ним проведено порівняльний аналіз отриманих результатів з фактичними даними спостережень для всіх планет [[Сонячна система|Сонячної системи]]. Збіг теоретичних даних моделювання та вимірювань цілком
Останні роки свого життя Ю. І. Самойленко досліджував проблему когерентизації енергії теплових флуктуацій, що сходить до ідеї [[Джеймс Клерк Максвелл|Максвелла]], розглядаючи її при цьому не тільки як фізичну проблему, але i як кібернетичну. Він пропагував ідею, за якою слід залучати до дослідження цієї проблеми результати такого розділу науки про керування, як теорії синтезу просторово-розподілених i функціонально інтегрованих білінійних систем.
| |||