Мостище (Чернігівський район): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м додана Категорія:Населені пункти України, що підлягають перейменуванню з допомогою HotCat |
1866, школа |
||
Рядок 67:
За даними 1859 року населення села становило 930 осіб на 121 двір<ref>"Списки населённых мест Российской Империи. XLVIII. Черниговская губерния, 1866, с. 61. http://narod.ru/disk/15142447000/Chernigovskaya_gub-1866.rar.html.</ref>. Серед них — 418 чоловіків та 512 жінок. Мостище — ''село казачье и владѣльческое''. Село було розташоване ''при р. [[Трубіж|Трубежѣ]]''. У селі були православна церква та винокурня. На мапі Шуберта<ref>Трехверстная военная топографическая карта Российской империи, лист 22-9. http://etomesto.ru/shubert/</ref> 1859 року видно обриси та деякі цікаві деталі села.
У 1866 році в селі існував станційний пункт на 11 коней<ref>Козелецкое уездное земское собрание. Журналы Козелецкого уездного земского собрания. 1866 год. — с. 21.<br />http://www.knigafund.ru/books/81175/ (для читання потрібна реєстрація на сайті)</ref>. Учителем у церковно-приходській школі (відкрито 1860 року) був священик Антон Нещеретов, якого було відзначено за свої здібності та старанність у викладанні. Окремої платні за викладання вчителю не надавалося. У школі навчалися 22 хлопця та 2 дівчини віком 7-14 років.<ref name="1866-school">[https://vivaldi.nlr.ru/ap000034025/view#page=29 Отчетъ о состояніи начальныхъ народныхъ училищъ и сельскихъ школъ, состоящихъ Черниговской губерніи въ уѣздѣ Козелецкомъ за 1866 годъ // Черниговскія Епархіальныя извѣстія. Часть оффиціальная. № 15 (1 августа 1867 г.), с. 559-562.]</ref>
У 1876 році в селі, що було тоді центром [[Мостицька волость|Мостицької волості]], відкрилося народне сільське училище.<ref>Памятная книжка Кіевскаго Учебнаго Округа на 1901 годъ. Часть IV. Черниговская губернія. — Кіевъ, 1901. — с. 41. http://libkor.com.ua/php/fulltext_files/The_memorial_book_p.pdf</ref> Кілька років у ньому вчителював майбутній священик Ново-Басанського храму та громадський діяч отець [[Матвій Полонський]]. Про ці роки він пізніше згадав у своїх мемуарах.<ref>Матвій Полонський. Спогади священика. Київ. — 2010. — 344 с.</ref>
| |||