Христо Ботев: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
доповнення |
||
Рядок 58:
До проблеми «Шевченко і Ботев» не раз зверталися передові болгарські критики, особливо активно — в [[1930-ті|1930-их]] роках. Наприклад Л. Стоянов у надрукованій статті «Шевченко і Каравелов» ([[газета]] «Заря», [[22 травня]] [[1939]]) підкреслив, що така близькість Ботева і Шевченка зумовлена впливом на них революційної ідеї російського революційного руху.
Разом з тим Ботев з великим негативізмом оцінював російську владу. Він писав:
{{Початок цитати}}Росія, ця розпусниця і вдавана захисниця слов'ян, робить більш радикальні засоби, аби стерти з лиця землі болгарські колонії!<ref>{{lang-bg|Русия, тази развратница и мнима защитница на славянството, тя употреблява още по-радикални средства, за да затрие от лицето на земята българските колонии!}}</ref>{{Кінець цитати}}
[[1867]] року Христо Ботев повернувся на батьківщину, але через переслідування емігрував до [[Румунія|Румунії]]. Він брав активну участь у діяльності Болгарського революційного комітету, членом якого став наприкінці [[1874]] року. З [[1875]] року був обраний підголовою ({{lang-bg|подпредседател}}) Болгарського революційного руху. У той час було вирішено про організацію повстання проти турків у Болгарії. Ботев зайнявся безпосередньо швидкою підготовкою повстання, збираючи гроші й зброю у Російській імперії. На жаль, повстання відбулось у вигляді рейду до Болгарії окремих військових загонів (чет), дії яких були хаотичні, нескоординовані і, врешті решт, у той момент не підтримані жителями Болгарії. Хоча вже декілька чет було розбито турецькими військами, Ботев наполіг на проникненні своєї чети до Болгарії, хоча багато людей його застерігали від цього. Одразу після проникнення на територію Болгарії Ботевська чета вступила у тяжкі бойові дії і за декілька днів була змушена відійти до гір Стара планина, де була оточена, зазнала тяжких втрат, загубила практично всю амуніцію.
| |||