Резидент: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
додано законодавство
Рядок 1:
{{без джерел}}{{Глобалізувати}}
'''Резиде́нти''' (латин. Resident – сидячий, той, хто залишається на місці) — в широкому значенні це [[Фізичні особи|фізичні]] чи [[юридичні особи]] або [[дипломатичні представництва]], що мають постійне місце проживання або перебування в Україні.В вузькому значенні цей термін використовується в спеціальному законодавстві для визначення суб'єктів правовідносин що мають додаткові права та обов'язки. В окремих правових інститутах законодавче визначення цього терміну має особливості і тому підлягає застосуванню лише для певного виду правовідносин.
'''Резиде́нти''' — [[юридичні особи]] та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; [[Дипломатичне представництво|дипломатичні представництва]], [[Консульство (дипломатія)|консульські установи]] та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають [[Дипломатичний імунітет|дипломатичні привілеї]] та [[Імунітет (значення)|імунітет]]; фізичні особи, які мають місце проживання в Україні.
 
Термін резидент можна класифікувати:
* за суб'єктним складом:
# фізичні особи
# юридичні особи
# дипломатичні представництва
* за об'єктом правового регулювання або інститутами права
# податкові резиденти
# митні резиденти
# банківські резиденти
# інші
 
== Філологічна сутність терміну ==
Термін «резидент», утворено від латинського — residentis і перекладається як той, що залишається, перебуває на одному місці, є присутнім. Резиденти зобов'язані у своїх економічних діях дотримуватись законів даної країни, платити податки згідно з чинними там законами і нормами. <ref>{{Cite web|title = Що таке РЕЗИДЕНТ - Eкономічна енциклопедія - Словники - Словопедія|url = http://slovopedia.org.ua/38/53408/383653.html|website = slovopedia.org.ua|accessdate = 2016-01-06}}</ref>
 
«Резидент» є терміном, що знайшов своє застосування у різних сферах суспільного життя.
 
1. Так, цим словом у середні віки позначали особу – іноземного дипломатичного представника, що представляв інтереси іншої держави і постійно перебував у певній країні. Повноважного представника колонії держави (метрополії) у протектораті також називали резидентом. У енциклопедичному словнику Ф. Брокгауза і І. Ефрона 1899 року знаходимо таке пояснення: «Резидент... – початкова назва усякого дипломатичного агента, який знаходиться у постійній місії при іноземному дворі. Вже на початку XVI ст. назва «резидент» перетворюється у постійний титул і залишається тільки у посланця, понижуючи, зі сплином часу, авторитет його носія».
 
2. Резидент – таємний уповноважений іноземної розвідки, який спрямовує діяльність своїх агентів.
 
== Податковий кодекс України ==
{{Оновити|розділ|дата=липень 2013}}
Стаття 14.1.213. ПК України резиденти - це:<ref>{{Cite web|title = Податковий кодекс України {{!}} від 02.12.2010 № 2755-VI (Сторінка 1 з 45)|url = http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17|website = zakon3.rada.gov.ua|accessdate = 2016-01-05}}</ref>
 
а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;
Рядок 24 ⟶ 44:
Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому цим Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
 
=== Законодавчі особливості ===
Згідно зі статтею 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
 
Рядок 47 ⟶ 67:
Для цього фізичній особі – іноземцю необхідно подати письмову заяву до податкового органу за місцем проживання в Україні з проханням вважати її резидентом для цілей оподаткування податком з доходів фізичних осіб в поточному році (звітному податковому періоді).<ref>{{Cite web|title = Обухов Андрій - Самостійне визначення іноземцем статусу резидента України з метою оподаткування \ #10/2006 \ Юридичний журнал \ Юстініан|url = http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2447|website = www.justinian.com.ua|accessdate = 2016-01-05}}</ref>
 
=== Світовий досвід ===
У інших країнах існують різноманітні визначення понять ”резидент”, „місце проживання” та „місце постійного проживання”, причому не завжди законодавство цих країн у даній сфері є чітким та таким, що забезпечує однозначне тлумачення.
 
Рядок 59 ⟶ 79:
 
Крім зазначеної процедури в США особу може бути визнано резидентом відповідно до додаткових ознак, до яких відносяться: а) законний в’їзд на територію США, коли особі надається посвідчення на проживання (тест “зеленої карти”); б) значний строк перебування в США; в) перший рік класифікації себе як резидента.<ref>{{Cite web|url = http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nchnpu_018_2014_25_25.pdf|title = ОКРЕМІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ|last = І.П. Устинова|first = |date = |website = http://irbis-nbuv.gov.ua|publisher = |language = |accessdate = }}</ref>
 
== Митний кодекс України ==
Пункт 50 частини першої статті 4 МК України<ref>{{Cite web|title = Митний кодекс України {{!}} від 13.03.2012 № 4495-VI (Сторінка 1 з 21)|url = http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17|website = zakon2.rada.gov.ua|accessdate = 2016-01-06}}</ref> резиденти: а) юридичні особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, з місцезнаходженням на її території, а також їх відокремлені підрозділи за кордоном, що не здійснюють господарської діяльності; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; в) фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном; г) відокремлені підрозділи іноземних юридичних осіб з місцезнаходженням на території України, які здійснюють господарську діяльність відповідно до законодавства України; ґ) інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента.
 
== Декрет Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю ==
Пункт 5 частини першої статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України Про систему валютного регулювання і валютного контролю<ref>{{Cite web|title = Про систему валютного регулювання і валютного контролю {{!}} від 19.02.1993 № 15-93|url = http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/15-93|website = zakon4.rada.gov.ua|accessdate = 2016-01-06}}</ref> резиденти: фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном; юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України; дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності.
 
=== Законодавчі особливості ===
Необхідно зазначити, що на практиці тривалий час існувала проблема при тлумаченні зазначеного положення в частині визначення резидентності представництв іноземних юридичних осіб в Україні. Серед спеціалістів існувала точка зору, що у валютному законодавстві України (на відміну від податкового законодавства) взагалі не міститься поняття “представництво нерезидентів”, і якщо його розглядати окремо, то взагалі виключається можливість застосування валютного законодавства до представництв нерезидентів як у негативному, так і в позитивному плані. Проте, безумовно, з такою позицією не можна погодитися. Відповідно до законодавства України (зокрема, стаття 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, стаття 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”) в Україні можуть створюватися такі види представництв суб'єктів підприємницької діяльності.
 
- постійні представництва, через які не здійснюється підприємницька діяльніть на підставі законів України;
 
- постійні представництва, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність на підставі законів.
 
Проаналізувавши пункти 5, 6 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролюй можна зробити висновок, що класифікація юридичних осіб та їх представництв на резидентів та нерезидентів відповідно до законодавства України здійснюється на підставі двох критеріїв:
 
- місцезнаходження (на території України чи за її межами);
 
- здійснення підприємницької діяльності на підставі Законів України (здійснюється чи ні);
 
Це озннає що якщо представництво нерезидента розташоване на території України, то визначення його резидентності залежатиме від того чи здійснюється через нього повністю або частково підприємницька діяльність на підставі законів України. Якшо через нього повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність на підставі законів України, то це представництво відноситься до категорії “резидент”, якщо ні, то, відповідно 1 до категорії “нерезидент”.
 
Якщо представництва нерезидентів розташовані за межами України і діють відповідно до законодавства іноземних держав, то вони відносяться до категорії “нерезиденти”.<ref>{{Cite web|title = § 3. Правовий статус резидентів та нерезидентів в Україні - Підручники онлайн|url = http://textbooks.net.ua/content/view/2790/14/|website = textbooks.net.ua|accessdate = 2016-01-06}}</ref>
 
== Закон України Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України ==
Стаття 5.3. Закону України Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України <ref>{{Cite web|title = Про створення вільної економічної зони &quot;Крим... {{!}} від 12.08.2014 № 1636-VII (Сторінка 1 з 2)|url = http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1636-18/print1449698788697638|website = zakon2.rada.gov.ua|accessdate = 2016-01-06}}</ref>фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ "Крим", прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента. Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента.
 
== Див. також ==