Галицькі приповідки і загадки: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стильові правлення, правопис |
вікіфікація |
||
Рядок 2:
| назва = Галицькі приповідки і загадки
| назва_оригіналу = Галицкіи приповѣдки и загадки. З{{макс|о}}браніи [[Ількевич Григорій Степанович|Григорим Илькєвичом]].
| переклад =
| зображення = [[Файл:Ількєвич. Галицкіи приповѣдки и загадки.pdf|page=2|center|250px]]
| підпис_зображення =
| автор = [[Ількевич Григорій Степанович|Григор{{макс|и}} Ількєвич]]
| ілюстрації =
| дизайн_обкладинки =
| країна = {{AUTimp}}
| мова = українська
| серія =
| тема = приповідки і загадки
| жанр = фольклорна збірка
Рядок 17:
| дата_публікації = [[1841]]
| публікація_українською_мовою =
| media_type =
| сторінки =
| isbn =
| попереднє_видання =
| наступне_видання =
| тираж = 500
}}
Рядок 43:
В [[1841]] році збірка нарешті вийшла в типографії {{tooltip|о. о. Мехитаристів|вірменський католицький орден}}, у яких [[Головацький Іван Федорович|Іван Головацький]] слухав тоді лекції з медицини, надрукована повністю [[Гражданський шрифт|гражданським шрифтом]], [[Максимовичівка|максимовичівкою]], з «Предісловієм» [[Яків Федорович Головацький|Якова Головацького]], накладом 500 примірників. З людей, що взяли участь в виданні, на обкладинці був зазначений тільки «[[Ількевич Григорій Степанович|Григор{{макс|и}} Ількєвич]]». Автор «Предісловія» був підписаний як «Издатель».
Із загального накладу в 500 примірників 30 було продано, а 10 даровано у [[Відень|Відні]], відповідно 10 та 4 у [[Прага|Празі]], 5 та 1 в [[Загреб
== Значення та оцінки роботи ==
Рядок 49:
Опублікована Головацькими робота Ількевича мала значний резонанс у міжнародних колах. Зокрема, про роботу схвально відгукнулися західно- та південнослов'янські критики, зокрема чеський літературний критик [[Яхім Франтішек|Франтішек Яхім]], словацький поет [[Ян Коллар]], серб [[Теодор Павлович]] та ін. Польські вчені поставилися до збірки здебільшого байдуже, хоча були й схвальні відгуки. Були схвальні відгуки від німецьких славістів та російських вчених. Проте деякі галицькі консервативні кола сприйняли збірку ворожо.
Збіркою користувався [[Іван Франко]], готуючи «Галицько-руські народнї приповідки», слова й приклади з
В [[2003]] році у [[Львів|Львові]] побачило світ репринтне видання збірки.
| |||