Панькевич Юліан Іванович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
доповнення |
||
Рядок 5:
З його ім'ям пов'язане становлення українського мистецтва кінця XIX — першої половини XX ст.
== Біографія ==
Народився [[4 липня]] [[1863]] р. у с. [[Устя-Зелене]], тепер — [[Монастириський район|Монастириського району]]. Дитячі роки Ю. Панькевича минули в с. [[Васючин]] та в містечку [[Єзупіль|Єзуполі]].
Рядок 15:
У 1890-х рр. він намалював іконостас до церкви св. пророка Іллі у с. [[Боршів]] поблизу Перемишлян.
Під час канікул у 1885 р. студенти Львівського університету організували мандрівку з [[Тернопіль|Тернополя]] до [[Чернівці]]в. Ю. Панькевич тоді познайомився з [[Іван Франко|Іваном Франком]]
Із [[Івасюк Микола Іванович|М. Івасюком]] змалював руїни монастиря в селі [[Семенів]] (нині [[Теребовлянський район|Теребовлянського району]]), монастиря отців Василіян поблизу міста [[Теребовля]], [[Теребовлянський замок|Теребовлянського замку]] та інші.
Від [[1892]] працював у місті Станіслав (нині [[Івано-Франківськ]]) і селах [[Прикарпаття]], зокрема на [[Рогатинський район|Рогатинщині]], де організував хори, навчав малярству, оформляв хати-читальні, розписував церкви, записував [[фольклор]], виступав
на вічах.
Від [[1898]] — у місті [[Львів]]. Співзасновник і секретар [[Товариство для розвою руської штуки|«Товариства для розвою руської штуки»]] ([[1898]]), співорганізатор його виставок ([[1898]], [[1900]], [[1903]]). Сприяв у навчанні М. Бойчуку.
[[1896]] р. художник намалював композицію «Трійця» для церкви с. [[Іване-Золоте]], що біля Заліщиків. З [[1898]] р. працював у Львові в «Товаристві для розвою руської штуки». 1903 р. вийшла антологія української лірики «Акорди», упорядником і редактором якої був Іван Франко. Цінуючи Ю. Панькевича як митця, зокрема його здібності рисувальника, І. Франко доручив йому ілюстрування та художнє оформлення цієї унікальної збірки.
Рядок 22 ⟶ 29:
1918 р. вийшла з друку у Львові невеличка книжечка В. Гнатюка «Баронський син в Америці». До десяти казок, уміщених у збірці, подано сорок ілюстрацій та двадцять заставок і кінцівок роботи Ю. Панькевича. Приблизно тоді ж на замовлення В. Гнатюка він виконав ілюстрації до збірки «Народні легенди». Багато часу, творчої енергії віддав художник праці над ілюстраціями до «Слова о полку Ігоревім», до повісті Г. Хоткевича «Камінна душа», творів С. Руданського, Я. Щоголіва.
Від [[осені]] [[1933]] — у [[Харків|Харкові]]; ст. н. с. історчного музею.
Загинув за нез'ясованих обставин.
Серед учнів Панькевича:
* М. Бойчук,
* С. Борачок та інші.
== Твори ==
=== Художня творчість ===
Серед творів:
* жанрові композиції;
* портрети:
** Миколи Костомарова ([[1885]]),
** Тараса Шевченка, (1904),
** Івана Франка ([[1910]]) та інші.
* пейзажі;
* церковні розписи, зокрема храму в селі Іванє (із Т. Копистинським ; 1896, нині Іване-Золоте Заліщицького району).
Проілюстрував книги:
* В. Гнатюка,
* А. Крушельницького,
* Г. Хоткевича,
* В. Щурата та інших.
[[1903]] здійснив художнє оформлення антології української поезії «Акорди» (упорядник Іван Франко).
Юліан Панькевич завжди відстоював реалістичний напрямок у малярстві. Він з обуренням виступав проти тих «знавців», котрі дивилися за костюмами, а «лиць не бачили». Художник, на думку Ю. Панькевича, мусить бути всебічно освіченою людиною. Серед найпоширеніших творів Ю. Панькевича: «Пейзаж зі скалами в Бубниці», «Теребовлянський замок», «Повернення з ярмарку» (1885), «На сільському майдані» (1891), «Рибалки над Прутом» (1893), «Хмельницький закликає козаків на повстання» (1896), «Тарасове горе» (1903), «Подільський пейзаж», «Дніпро».
=== Літературна творчість ===
Автор сатиричних куплетів, казок, оповідань, перекладів, статей у періодичних виданнях.
== Пам'ять ==
Кімната-музей Юліана Панькевича діє від [[1993]] в середній школі села [[Устя-Зелене]].
[http://www.yl.edu.te.ua/index.aspx?res_xml=Online/Famous/art/art13.xml&num=3&res_xsl=Online\Famous\art.xsl Тернопільська обласна бібліотека для молоді]▼
== Література ==
▲* [http://www.yl.edu.te.ua/index.aspx?res_xml=Online/Famous/art/art13.xml&num=3&res_xsl=Online\Famous\art.xsl Тернопільська обласна бібліотека для молоді]
* {{ТЕС}}
* Акорди: антологія української лірики від смерті Шевченка (Упоряд. І. Франко); 3 ілюст. Юліана Панькевича. — К: Веселка, 1992. — 343 с.
* Борець за духовний поступ: До 130-річчя від дня народження Ю. І. Панькевича //Календар знаменних і пам'ятних дат’ 98. — К, 1998. — IIIкв. — С. 11 — 15.
| |||