Александрійський маяк: відмінності між версіями

'''''Александрійський маяк або Фароський маяк''' — одне з [[Сім чудес світу|Семи чудес стародавнього світу]] несло в собі не тільки архітектурну елегантність, але й практичну функцію. [[Маяк]] знаходився на острові [[Фарос]] (сьогодні це мис в межах міста [[Александрія]] у [[Єгипет|Єгипті]]). Він гарантував морякам безпечне повернення у Велику Гавань. Упродовж всього існування маяк був третьою найвищою спорудою на [[Земля|Землі]] (після пірамід [[Піраміда Хеопса|Хеопса]] та Хафри).''

== ''Історія'' ==

''Після завоювання Єгипту у 332 році до н. е. [[Александр Македонський]] вирішив заснувати там нову [[столиця|столицю.]] Так виникла [[Александрія]].''

''Місце для нового міста обиралося ретельно. Замість того, щоб заснувати його у дельті [[Ніл]]а, було обрано район, розташований за двадцять миль на [[захід]], щоб мул і бруд, принесені річкою, не засмічували міську гавань. Південна околиця міста закінчувалася [[озеро]]м [[Мареотіс]]. Після того, як був побудований канал між озером і Нілом, місто мало дві гавані: одна для руху по Нілу, інша для середземноморської морської торгівлі. Александр помер близько 323 року до н.е, і будівництво міста завершувалося [[Птоломеєй II|Птоломеєм II]]. За його правління [[Александрія]] досягла багатства і процвітання.''

''Багато дивного і чудового було в цьому місті. Зокрема, тут знаходився відомий [[Мусейон]] (Музей-храм муз), де розміщувалися астрономічна обсерваторія,[[школа]], анатомічний театр, майстерня. У різний час в Мусейоні жили і працювали грецькі вчені — творець [[геометрія|геометрії]] [[Евклід]], піонер хірургії [[Герофіл]]. Тут дістав освіту і працював [[Архімед]]. Багато років тут трудився механік [[Герон]], який побудував перші автомати і написав про них книгу «Театр автоматів».''

''Мірою розвитку судноплавства, морської торгівлі все гостріше відчувалася потреба у маяку, який серед підводних скель і мілин вказував би суднам безпечний шлях в Александрійську гавань. На східному краї острова Фарос, що лежав у морі на відстані 7 стадій (1290 м) від Александрії, був побудований маяк, який став носити ім'я острова. Зв'язок імені маяка з його з функцією виявився настільки міцним, що слово «Фарос» стало коренем слова «маяк» у багатьох мовах — [[французька мова|французькій]], [[італійська мова|італійській]], [[іспанська мова|іспанській]] і [[румунська мова|румунській]].''

== ''Опис та характеристики'' ==

''Висота маяка була 135 м, а його світло було видно на відстані 60 км (за іншими свідченнями, до 100 км). Нижня частина являла собою чотиригранну призму 60-метрової висоти з квадратною основою, довжина сторони якої становила 30 м. У внутрішніх приміщеннях зберігався різний інвентар, а плоский дах, прикрашений по кутках величезними [[статуя]]ми [[Тритон (міфологія)|Тритона]], служив основою середньої частини. Це була 40-метрова восьмигранна призма-вежа, облицьована [[білий колір|білим]] [[мармур]]ом. Верхня (третя) частина маяка була споруджена у формі циліндричної колонади — 8 колон несли [[купол]], увінчаний 7-метровою [[бронза|бронзовою]] фігурою повелителя морів [[Посейдон]]а. Джерелом світла служило велике багаття, що постійно підтримувалося. Яким чином досягалася яскравість і дальність свічення досі не встановлено. За однією з версій, цей ефект досягався за допомогою величезних [[дзеркало|дзеркал]] з полірованої бронзи або [[скло|скла]]. За іншою — завдяки використанню прозорих шліфованих каменів-лінз.''

''Всіх, хто бачив маяк, приводили у захоплення високі стрункі жіночі фігури, зроблені з позолоченої бронзи. Час від часу ці нерухомі фігури раптом оживали. Адже це були не просто статуї, а хитромудрі автомати. Одні показували силу вітру і морських хвиль, пересуваючи великі золоті стрілки на величезних [[синій колір|синіх]] [[циферблат]]ах. Інші, повертаючись, вказували напрямок [[вітер|вітру]] або слідували руками за рухом [[Сонце|Сонця]] і [[Місяць (супутник)|Місяця]]. Жінки-автомати стояли також біля великого Водяного годинника — клепсидр. Вони били у дзвони. А в [[туман]] і негоду сурмили у зігнутий золотий ріг, попереджаючи мореплавців про небезпечну близькість мілин і підводні [[скеля|скелі]]. Історія зберегла ім'я творця Фароського маяка: на одній з плит вчені виявили напис ''«Сострат, син Декстіфона, присвятив богам-спасителям ради морів»''. Напис зберігся завдяки винахідливості [[архітектор]]а — він закрив її шаром штукатурки, на якій написав ім'я правителя Єгипту.''

''У сліпучому блиску маяка, як в фокусі, сконцентрувалася вся мудрість, сила думки і глибина знань великих вчених Мусейону. Але сильний [[землетрус]] у [[травень|травні]] [[1100]] року зруйнував маяк майже до основи. У [[Середньовіччя|середні віки]] залишки подіуму Александрійського маяка були вбудовані в турецьку [[фортеця|фортецю]] Кайт Бий. Зараз вона перетворена у єгипетський військовий форт. Тому добратися до залишків маяка неможливо навіть вченим-археологам.''