Бернард Претвич: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
|||
Рядок 39:
== Життєпис ==
Походив з сілезьких Претвичів - зпольщеного німецького роду. Батько — Петер фон Претвіч — був земельним власником біля [[Сицув]]а, [[Олесьниця|Олесьниці]], [[Остшешув]]а, мати — Людмила з Стволіня; за іншою версією ([[Polski Słownik Biograficzny|Анджей Томчак, ПСБ, 1985 рік]]), ймовірно, вони були його батьками, володіли також селами: Ґаврон, Стронна, Монкошиць, Рибіна, Крачова в Сицувському повіті.<ref name="П3">''Andrzej Tomczak.'' Pretwicz (Pretfic) Bernard herbu Wczele (ok. 1500-ok. 1563)… S. 433</ref>
У Речі Посполитій розпочав кар'єру при дворі короля [[Сигізмунд І Старий|Сиґізмунда І Старого]], виконуючи його спеціальні місії у німецькомовних Сілезії, [[Прага|Празі]]. В січні 1526 року був висланий до Цьмєлува з дорученням до канцлера Кшиштофа Шидловєцького. Після закінчення сейму 1526 року об'їжджав з призовним (поборовим) універсалом [[Ленчицьке воєводство|Ленчицьке]], Берестейське воєводства. Поступив 1527 р. на службу до хоругви [[Миколай Сенявський (великий гетьман)|Миколая Сєнявського]], брав участь 1531 р. у [[Битва під Обертином|битві під Обертином]]. 1535 року став [[Ротмістр|ротмістром]] [[Оборона поточна|оборони поточної]], маючи під командою 120 кавалеристів. З 1535 до 1560 року щороку брав плату ({{lang-pl|żołd}}) для 100–200 вершників. Під час війни з [[Молдавське князівство|Молдавським князівством]] брав участь 1538 року: в невдалій битві над Серетом, в облозі [[Великий гетьман коронний|коронним гетьманом]] [[Тарновський Ян Амор|Яном Амором Тарновським]] [[Хотинська фортеця|Хотинського замку]].
Рядок 47:
* 1539 року з королівщини у користування [[Шарівка (Ярмолинецький район)|Шарівку]] неподалік [[Ярмолинці (смт)|Ярмолинець]] у [[Подільське воєводство|Подільському воєводстві]], п'ять селищ у Барському повіті, прикордонне містечко [[Жванець]], [[Лезневе|Глезнів]], інші поселення. ''Шарівка'' стала ''родинною резиденцією Претвичів'' (1550 року король Сиґізмунд ІІ Авґуст надав їм право успадкування; було закладено замок).
<br/>Із [[Барський замок|Барського замку]] здійснював контрнапади на татар, доходячи разом з козаками до [[Чорне море|Чорного моря]], [[Крим]]у (лише під [[Очаків]] здійснив три походи 1536, 1549, 1552 років). Здійснював походи під [[Білгород-Дністровський|Білгород]], зміг відбити 1550 р. напад на Бар волохів, татар, завдавши їм великих втрат під час вилазок з фортеці.
| |||