Низький замок: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Taras r (обговорення | внесок) |
||
Рядок 42:
У [[XV]] ст. в кримінальній в'язниці, яка містилася зліва, біля брами замку, утримували частину полонених [[Тевтонський орден|тевтонських лицарів]] після [[Грюнвальдська битва|славнозвісної битви під Грюнвальдом]] ([[1410]]).
[[Велика пожежа Львова|Найбільша пожежа Львова]], котра сталася [[1527]] року, обійшла фортецю.
У [[1537]] році сталися неординарні події в історії [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], з якими був пов'язаний Низький замок. Під [[Збоїща]]ми зібралася 120-тисячна об'єднана польська та литовська армії для військового походу на [[Волощина|Волощину]]. Але замість військового походу армія під проводом магнатів і шляхти підняла «курячу» війну, або так званий рокош — військове повстання проти короля. Вони заперечували династичне право наслідника монарха зайняти королівський престол до того часу, поки на це не дадуть згоду впливові шляхтичі. Все закінчилося тим, що [[9 вересня]] 1537 року король [[Сигізмунд I Старий|Зигмунд І]] вибачився перед шляхтою у дворі Низького замку. У 1537 р. в Низькому Замку король Сигізмунд I Старий підписав документ, за яким спадковість королівської влади в Королівстві Польському скасовувалась.<ref name="М24">''Б.Мельник''. Вулицями старовинного Львова… с. 24</ref>
Рядок 72:
У [[1782]] році австрійський [[цісар]] Йозеф ІІ подарував замок Станам Галицьким (тобто [[Галицький становий сейм|Галицького станового сейму]]) із дорученням збудувати на його місці комплекс, що складався би з театру, зали для [[Бал (танці)|бал]]ів і готелю. [[1784]] року відповідний проект розробив директор міського будівельного управління [[Карл Мерц]]. Однак через бюрократичну тяганину до реалізації цього задуму не дійшло. На виділені для будівництва кошти було споруджено лише залу для [[Бал (танці)|бал]]ів та прийому знатних гостей, як театр використали [[Костел Святого Хреста і монастир францисканців|костел Святого Хреста]], котрий у [[1785]] році відібрали в [[Францисканці|Ордену францисканців]] і перебудували.<ref name="Вісник"/> До [[1785]] року на території замку діяла церква святої Катерини, збудована у «руському» стилі, але з її закриттям замок ще більше занепав, доживаючи свої останні часи<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>.
[[1802]] року міський уряд Львова у Галицького станового сейму<ref>''Крип'якевич І. П.'' Історичні проходи по Львові.— Львів: Каменяр, 1991.— 168 с. ISBN 5-7745-0316-X С. 69</ref> викупив Низький замок, розібрав замкові приміщення, на їхньому місці зробив торгівельну площу<ref name="Поступ">[http://postup.brama.com/000209/pp24_9.html Поступ. «Низький Замок у Львові»]</ref>. Цеглини замку було продано як звичайний будівельний товар для будівництва театру графа Скарбека (міський уряд заробив на цьому 8528 [[Крона|крон]]). Частину цеглин купила єврейська громада Львова, з яких збудувала кам'яниці на Бернардинській площі (теперішня [[Площа Соборна (Львів)|Площа Соборна]]).<ref>''Крип'якевич І. П.'' Історичні проходи по Львові… С. 69</ref> Так було знищено одну з найвеличніших споруд Львова — Низький замок.
== Опис замку ==
| |||