Відмінності між версіями «Ґурма»

120 байтів додано ,  6 років тому
нема опису редагування
м (→‎Література: checkwiki за допомогою AWB)
|image=
|poptime= близько 1 млн чол.
|popplace= {{Прапорець|Буркіна-Фасо}} -&nbsp;— 707 тис. Чол <br />
{{Прапорець|Нігер}} -&nbsp;— 36 тис. чол <br />
{{Прапорець|Нігерія}} -&nbsp;— 32 тис. чол <br />
{{Прапорець|Бенін}} -&nbsp;— 42 тис. чол <br />
{{Прапорець|Того}} -&nbsp;— 206 тис. чол <br />
{{Прапорець|Гана}} -&nbsp;— 11 тис. чол <br />
|langs=мови ґур
|rels=традиційні культи, <br />[[Християнство]],<br />[[іслам|мусульмани]]-[[суніти]]
|related= [[мосі]], [[дагомба (народ)|дагомба]]
}}
 
'''Ґурма''' (''ґурманче'' -&nbsp;— [[хауса (мова)|хаусанське]] позначення всіх народів, що живуть на правому березі [[Нігер (річка)|Нігера]]; самоназв. ''bimba'' , ''binumba'', ''bigulimancheba'') -&nbsp;— народ [[народи ґур|групи ґур]] в [[Західна Африка|Західній Африці]]. Живуть в основному на сході [[Буркіна-Фасо]] (707 тис. чол. -&nbsp;— Провінції Ньянья, Яга, Комонджарі, Ґурма, Тапоа, Компієнга), а також південному заході [[Нігер|Нігера]]а (36 тис. чол. на південному заході провінції [[Тіллабері]]), в [[Нігерія|Нігерії]] (32 тис. чол.), на півночі [[Бенін]]а (42 тис. чол. в деп. Атакор і Аліборі), північному сході [[Того]] (206 тис. чол. на північному сході області Саван), півночі [[Гана|Гани]] (11 тис. чол.). Загальна чисельність понад 1 &nbsp;млн осіб.
 
Разом з власне гурма в підгрупу гурма об'єднуються наступні споріднені народи, що живуть на північному сході Гани, півночі Того і північному заході Беніну:
* [[Соруба]] (бійобе, 11 тис. Чол.)
 
Їх '''мови''' відносяться до оті-вольтійської групи північної підгілки центральної гілки [[мови ґур|мов ґур]]. Писемність на ґурма на латинській основі (в Буркіна-Фасо на ній видається преса, ведуться радіопередачі і шкільне навчання, в Нігері -&nbsp;— офіційна мова), в Буркіна-Фасо говорять також на [[мооре]] та французькою.
 
== Історія ==
Ґурма відчули вплив [[мосі]], під впливом яких в XIII &nbsp;в. створили раньополітичне утворення '''Ґурма''' (Фада-Ґурмае, Фада Н'Ґурма, з 1810 року -&nbsp;— в залежності від держави мосі Уагадугу), наприкінці XIX &nbsp;в. завойоване [[Франція|Францією]].
 
Існував розподіл на верхівку, вільних общинників і залежних (невільників і кабальників). Ґурма поділялась на 17 провінцій, очолюваних вождями (мбар), що належать до правлячої династії.
 
== Етнографія ==
Традиційна культура типова для народів [[Судан (регіон)|Суданської]] підобласті Західної Африки. Основні '''заняття''' -&nbsp;— ручне землеробство (просо, сорго, фоніо), скотарство (молоко в їжу не вживають). Розвинені гончарство (серед жінок), вироблення шкіри, ткацтво, плетіння.
 
'''Поселення''' розкидані, до 2 тис. жит., житло -&nbsp;— кругле глинобитне. Садиба часто обнесена глинобитним парканом і служить загоном для худоби.
 
Зберігаються великосімейні громади, [[патрилінійні пологи]], вікові інститути, обряди чоловічих і жіночих [[Ініціація|ініціацій]] (зі зміною імені), [[полігінія]], [[левірат]], [[сорорат]], [[шлюбний викуп]].
 
== Релігія ==
В основному зберігають традиційні вірування, до 15&nbsp;% -&nbsp;— [[християни]], в Буркіна-Фасо близько 40&nbsp;% -&nbsp;— [[мусульмани]]-[[суніти]].
 
Традиційні вірування -&nbsp;— культи предків, верховного божества Єду та ін., значним впливом користуються жерці культу землі («хранителі землі»).
 
== Література ==