Відмінності між версіями «Козацьке коло»
стильові правлення
Тутовий (обговорення | внесок) |
(стильові правлення) |
||
|
[[Файл:Repin Cossacks.jpg|300px|thumb|right|Козачий круг на картині [[Запорожці пишуть листа турецькому султану]]]]
'''Козацьке коло''' ('''козачий круг''') — основа [[життя]] і громадського [[управління]] [[козаки|козаків]], як [[донські козаки|донських]] так і [[запорозькі козаки|запорозьких]],яка існувала в [[степ]]у з давніх давен{{fact}}. Козацький круг іншими словами це козача [[рада]]{{fact}}, зібрання всіх вільних дорослих [[чоловік]]ів ([[козак]]ів) тої чи іншої місцевості чи населеного пункту. Козацький круг (громада) вирішував всі питання козацького життя і його рішенням мусіли всі підпорядковуватись. На козачому крузі обирали і затверджували [[отаман]]ів, священнослужителів, приймали послів, вирішували спірні [[питання]], укладали і розривали [[шлюб]]и
[[Аналог]]ами козацького кола в різні часи можна вважати такі суспільні [[інститут]]и як [[народні збори]] у [[Греція|Греції]] та [[Рим]]і, народне [[віче]] на [[Київська Русь|Русі]], сільські сходи в Україні і Росії, християнську церкву ([[коло віруючих]], слово спільного походження зі словами circle і [[цирк]]), церковні і земські [[собор]]и (зібрання), [[кагал]]и і [[синагога|синагоги]] (грец. зібрання) у старожитніх єврейських громадах до XIX століття тощо{{fact}}.
Серед пам'яток козачого [[звичаєве право|звичаєвого права]], в яких розглядається поняття кола і які дійшли до наших днів важливе місце належить Завітам Ігната, записаному звичаєвому праву козаків-некрасовців, які у XVIII столітті перейшли в підданство Османської імперії.
Відомі випадки (до XX століття) відмови козаків визнавати православних священнослужителів, які відмовлялися підкоритися рішенню кругу і конфліктів на цьому
== Козачий круг і [[шлюб]] ==
| |||