Програма «Марінер»: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення |
KrBot (обговорення | внесок) вилучення шаблону Edited, оскільки стаття не редагувалася впродовж 7 днів |
||
Рядок 1:
[[Файл:Atlas Agena with Mariner 1.jpg|міні|right|Запуск Марінер-1 у 1962 році.]]
'''Програма «Марінер»''' ({{lang-en|Mariner program}}) — програма розробки та запуску [[Автоматична міжпланетна станція|автоматичних міжпланетних станцій]], що розроблялись американською агенцією [[NASA]] спільно з [[Лабораторія реактивного руху|Лабораторією реактивного руху (JPL)]] з метою вивчення [[Венера (планета)|Венери]] (Марінер-1,2,5), [[Марс (планета)|Марса]] (3,4,6-9) та [[Меркурій (планета)|Меркурія]] (10) з 1962 по 1973 роки. З її 10 апаратів 7 стали успішними та виконали цілі своїх польотів. Три запуски зазнали аварії, втративши [[Марінер-1]], [[Марінер-3]] та [[Марінер-8]]. Заради зниження ризиків більшість космічних апаратів розробляли та запускали парами.
Марінери були спорядженні сонячними батареями, несли на собі набір наукових приладів, в тому числі й для виміру магнітних полів та фіксування заряджених частинок, а також телекамери. Марінер-8 та 9 мали стати штучними супутниками Марса, а всі інші - пролітними міжпланетними станціями. Апарати цієї програми, на відміну від [[Піонер (програма)|Піонерів]] та [[Вояджер]]ів, функціювали в космосі відносно невеликий термін — від декількох місяців до 3-х років.
Виділені кошти на апарат Марінер Юпітер-Санурн з часом перетворились на космічну програму [[Вояджер]], в складі [[Вояджер-1]] та [[Вояджер-2]]. А орбітальні частини космічних апаратів для дослідження Марса [[Вікінг-1]] та [[Вікінг-2]] являли собою збільшену та модернізовану версію [[Марінер-9]]. Розробка другого покоління міжпланетних станцій Марінер під назвою Марінер Марк II зрештою втілилась в зонд [[Кассіні — Гюйгенс]].
| |||