Адам Єжи Чарторийський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Unikalinho перейменував сторінку з Адам Єжи Чорторийський на Адам Єжи Чарторийський поверх перенаправлення: Який в біса Чорторийський?
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Однофамільці|Чарторийський}}
{{Особа
| ім'я = Адам Єжи Чарторийський
Рядок 19 ⟶ 20:
| герб = POL COA Czartoryski.svg
}}
 
{{Однофамільці|Чарторийський}}
'''АдамА́дам ЄжиЄ́жи ЧарторийськийЧартори́йський''' (*[[14 січня]] [[1770]] — †[[15 липня]] [[1861]]) — польсько-литовський [[князь]], польський освітній, російський політичний діяч. Патріот Польщі. «Близький приятель» царя Олександра І.
 
== Коротка біографія ==
Рядок 28 ⟶ 29:
Маючи приятельські стосунки з царем Олександром І, використовував їх для польської справи. Був на посаді куратора Віленської шкільної округи. Його близьким співробітником був [[Тадеуш Чацький]]. Завадив реалізувати план вихованця Києво-Могилянки графа [[Завадовський Петро Васильович|Петра Завадовського]] (1738–1812) відкрити у Києві університет для боротьби з [[полонізація|полонізацією]] краю.<ref>[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]]. Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок ХІХ ст.).— Львів: Світ, 1996.— 448 с.— С. 31—32. ISBN 5-7773-0359-5</ref>
 
На еміграції очолював консервативно-аристократичний табір. У свою антиросійську акцію, головним чином у зв'язку з [[Кримська війна|Кримською війною]], Чарторийський пробував включити також українців; у цьому йому допомагали [[Францішек Генрик ДухіньскіДухінський|Ф. Духінський]] і [[Чайковський Михайло Станіславович Чайковський| М. Чайковський]]. У планах Чарторийського було утворення на Наддніпрянщині козацької держави, яка мала б увійти у федеративні зв'язки з Польщею, тоді як Галичина мала залишитися польською. В органі Чарторийського «Trzeci Maj» вміщено інформації про Україну.
 
Після придушення польського повстання під керівництвом Т. &nbsp;Костюшка (1794) перебував як заручник при дворі [[Катерина II|Катерини II]]. Пізніше деякий час жив в Англії, став прихильником конституційного устрою. Зблизився зі спадкоємцем російського престолу, майбутнім імператором Олександром I. Став членом так званого таємного комітету та міністром закордонних справ (1804–1806). Намагався добитися об'єднання всіх територій колишньої Польщі, поділених між [[Російська імперія|Росією]], [[Австрійська імперія|Австрією]] та Прусією[[Пруссія|Пруссією]], шляхом династичної унії [[Королівство Польське|Польського королівства]] з Російською імперією. Представляв інтереси частини великого дворянства, яке намагалося пристосувати кріпосні умови до умов капіталістичного розвитку. Брав участь у Віденському Конгресі 1814-151814–15, де був радником царя Олександра I з польського питання. Створення Королівства (Царства) Польського відповідало його політичним планам. З 1815&nbsp;— сенатор [[Царство Польське|Королівства Польського Конгресового]].
 
=== Листопадове повстання ===
Постійні порушення царським урядом польської конституції та наростання реакції спричинили перехід Чарторийського до табору ліберальної опозиції. Під час Листопадового повстання 1830-31 очолював Національний уряд, який виступав за відновлення Польсько-Литовсько-Руської держави у кордонах 1772. Після поразки повстання емігрував до Франції, де жив у Парижі[[Париж]]і.
 
=== Еміграція ===
В еміграції очолював консервативно-аристократичний табір. Розвивав програму відновлення незалежної Польщі за підтримки західноєвропейських держав. До боротьби проти Російської імперії намагався залучити і українців. Серед його близьких співробітників — вихідці з України Ф. &nbsp;Духінський і М. &nbsp;Чайковський. Щодо українського питання його політичні плани передбачали створення у Наддніпрянській Україні козацької держави, яка б перебувала у федеративних зв'язках з Польщею; [[Галичина]] мала перебувати у складі Польської держави.
 
=== Меценат ===