Херуски: відмінності між версіями

'''Херуски, Геруски''' ({{lang-la|Cherusci}}, {{lang-gr|Χηρούσκοι, Χαιρουσκοί}})  — союз [[Античність|античних]] [[Германці|германських]] племен, які жили на території від верхів'я річки [[Везер]], її притоках [[Гарц]] і до [[Ельба (річка)|Ельби]], на території сьогоднішньої [[Вестфалія|Вестфалії]] та [[Нижня Саксонія|Нижній Саксонії]].

== Етимологія ==

Походження слова «Херуски» невідоме. З цього приводу існує кілька гіпотез та спекуляцій. Дискусія з цього приводу почалася в кінці 16 ст. і досі не завершилася. Так наприклад [[Якоб Грімм]] вбачав зв'язок з [[Готи|готским]] словом ''hairus'' або [[Англи|англійським]] словом ''heoru'', що означає «меч». Більш пізні філологи-германісти Рудольф Мух, Едвард Шрьодер, Отто Хьофлер та ін. вважають пожодження від загальногерманського слова ''herut'' ([[Оленеві|Олень]]), обґрунтовуючи цю теорію великою роллю, яку грає культ оленя в германській символиці та міфології. Навпаки, [[германістика|германіст]] та [[Скандинавістика|скандинавіст]] Ганс Кун вважав, що суфікс -ск- (-sk-) не є германським.

== Історія ==

В останні століття до н.  е. і перші століття н.  е. утворилися [[племінні групи]] стародавніх [[германці]]в, які населяли територію між [[Рейн (річка)|Рейном]] і Лабою ( [[Ельба (річка)|Ельбою]]). Вони включали східні ([[готи]], [[бургунди]], [[вандали]] та ін), західні ([[свеви]], [[хатти]], херуски, [[англи]], [[сакси]] та ін) і північні ([[Свіонії]] та ін) [[племінні групи]].

У I - III—II століттях німецькі племена почали утворювати союзи, на основі яких поступово складалися [[племінні герцогства]], які до [[IX століття]] увійшли до складу [[Франкська держава|Франкської держави]] .

У [[9]] році до н.  е., незадоволені римським проникненням, вимогою [[подати|податей]] та [[рекрут|рекрутів]]ів, херуски повстали під проводом [[Арміній|Армінія]] і у союзі з іншимі германськими племенами завдали нищівної поразки римлянам у [[Битва в Тевтобургському лісі|битві в Тевтобурзькому лісі]] . Загинули три [[Римський легіон|римські легіони]] (XVII, XVIII та XIX) та їх командир [[Публій Квінтілій Вар]].