Мустьєрська культура: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) вікіфікація |
Додала інформацію про Природні умови,Житла,Знаряддя праці,Територію Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
Рядок 45:
Рихта — стоянка мустьєрської доби на невисокому піщаному пагорбі над однойменною річкою у Житомирському Поліссі. Тут виявлено близько 11 тис. крем'яних виробів, у тому числі багато типових дископодібних нуклеусів, двобічно оброблених гостроконечників, скребел. Ці знахідки мають прямі аналогії з матеріалами мікокського типу з Центральної Європи.<ref name=":1" />
Найбільше пам’яток мустьєрської культури знайдено на кавказі. Знайдено майже 200 стоянок : Джуручула, печери Кударс 1 і Цона, Дашджили Дашсалахви. Також великим осередком мустьєрської культури є середня Азія. Стоянки різняться між собою набором інвентарю, але всюди присутні різні скребла, скребки, проколки, різці. Також всюди домінує [[Леваллуазька техніка|левалуазька техніка]] та плоскі нуклони. Стоянки мустьєрської культури також відомі і в Молдові у Вихватинцях, на березі середнього дону та середньої волги, в антонівці та приазов'ї, в балках на дніпровських порогах.
== Природні умови ==
Рядок 50 ⟶ 52:
У мустьєрську холодну пору починається інтенсивне заселення печер. Людині, очевидно, довелося витримати у зв'язку з цим нелегку боротьбу з попередніми мешканцями — печерними хижаками (гієною, ведмедем). Там, де не було придатних для життя печер, виникають штучні житла. Рештки одного з них досліджено О. П. Чернишем на стоянці Молодове І на середньому Дністрі. Воно мало округлу форму, було обкладене навколо кістками мамонтів, мабуть, перекривалось шкурами диких тварин.<ref name=":0" />
Природні умови мустьєрської культури відрізнялися від сучасних в багатьох аспектах. Через значну вологість і загальне похолодання клімату і в північних областях Європи, Азії та Америки утворилися великі льодові покриви. Велика частина сучасної [[Східноєвропейська рівнина|східно-європейської рівнини]] була покрита льодом. Центром зледеніння була Скандинавія.
Клімат відрізнявся великою вологістю, літо було прохолодним, а зима м’якою. В перед льодовиковій зоні ландшафт був тундровий та лісотундровий. Значення льодовикових природно-кліматичних умов в антропології дуже велика.
В мустьєрський період розвиток людини досяг рівня, який дозволив пристосуватися і вистояти в сурових природних умовах. Нові умови активізували свідому діяльність людини. Так появився одяг, вдосконалилося добування вогню і освоєння жител.
== Характеристика людини мустьєрської доби ==
Людина мустьєрської доби за багатьма своїми ознаками вже стояла набагато вище найдавнішої людини типу
пітекантропа і синантропа.
У своїй фізичній будові люди
мустьєрської доби знаходять досить багато суттєвих відмінностей між собою. Саме тому мустьєрців розділяють на певні групи; але, загалом, у них стільки спільних
рис, що всіх древніх людей мустьєрської доби прийнято позначати одним загальним
найменуванням — неандертальці (через знахідку в Неандерталі, Німеччина).
Судячи з європейських знахідок, неандерталець був кремезної статури з масивним скелетом і потужною мускулатурою. Ріст у неандертальця був невеликим (155–165 см). Позаяк тулуб неандертальця був відносно коротким, а вигини хребта були виражені слабко, то, цілком можливо, ходив він сутулячись, а бігав злегка пригнувшись до землі. Саме про таку ходу свідчать масивні кістки стопи неандертальца, що були знайдені в печері Киїк-Коба в Криму. Кисті рук неандертальця виявилися лапоподібними. Особливості
черепа неандертальця: низький, похилий, сильно вперед виступають надбрівні дуги. Верхня щелепа сильно випирається вперед, різці великі, лопатоподібні. Виступу підборіддя немає.▼
▲черепа неандертальця: низький, похилий, сильно вперед виступають надбрівні
== Спосіб життя мустьєрців і поступ у виробництві знарядь праці ==
Основою
для життя в мустєрців було полювання. Серед тварин, на яких полювала
мустьєрська людина, є мамонт і носоріг. Простежується відома вибірковість або спеціалізація зі способів вполювання певної тварини. Наприклад, в Старосіллі знайдено 98,4% кісток дикого віслюка, а в Заскальній переважають знахідки кісток сайги.
Полювання
Рядок 86 ⟶ 84:
Неандертальці
епохи мустьє досягли відносно високої продуктивності, виготовляли більш ніж 60 видів знарядь праці, вели розвинутий мисливський промисел, займалися
збиральництвом, жили в постійних поселеннях. Люди мустьєрської доби виготовляли
різноманітні типи наконечників (використовувалися як ножі для різання, кинджали), скребел (для розділення туш, обробки шкур і дерева) тощо. Все це говорить про
спеціалізацію знарядь праці в епоху мустьє на відміну від початкових етапів виробництва.
Таким чином, збільшення різноманітності знарядь праці свідчить про ускладнення технології їх
виготовлення. Незважаючи на те, що сама структура технологічного процесу залишалася старою, проте удосконалювалися її основні етапи: набули більш правильної форми ядрища; стали більш удосконаленими відщепи; зросла кількість операцій; технологія виготовлення стала триступеневою
(оббивка, сколювання, ретуш). Такий складний процес вимагав значного досвіду, навичок, координації рухів і певної спеціалізації в цій справі. Пізніше з'явилися складені знаряддя (списи, рогатини, ножі, скребла
з дерев'яними рукоятками тощо) і почав застосовуватися такий технологічний
прийом, як розжарювання каменю у вогні, а потім його охолодження у воді.
Серед знарядь них значна кількість це невеликі знаряддя, які первісні люди тримали не всією рукою, а двома або трьома пальцями.
Однією з важливих памяток південної Азії є [[Денисова печера]] в гірському алтаї.
В мустьєрських шарах виявлені галочні вироби з односторонньою оббитою формою леза, нуклеуси з безсистемним заняттям поверхності, левалуазькими гостроконечниками, скребла та зубчасті знаряддя.
Мустьєрський період був значним кроком в розвитку виробничих сил первісного суспільства. Зявляється різний кам’яний інвентар. Вдосконалилася техніка розколювання та втринна обробка каменю. Під час мустьєрської культури застосування левалуазької обробки каменю покращилася якість знарядь.
== Досягнення мустьєрців ==
У мустьєрську епоху людство зробило величезний крок вперед. З'явилася людина нового виду, яка змогла вдосконалити техніку виготовлення кам'яних знарядь, прийомів полювання, розвинути зачатки будування жител. У цю ж епоху зароджується мистецтво, з'являються поховання, з чим, власне, пов'язують зачатки релігії, жодних слідів якої в домустьєрський період не виявлено.
Багато археологів вважає, що в
Рядок 125 ⟶ 119:
общини мустьєрців.
Важливим явищем мустьєрської епохи стало подальше, більш широке, аніж у попередній період, освоєння нових просторів. Вже ашельські стоянки розташовувалися високо в горах (наприклад, стоянка Кударо). Тому людина мала перейти через Кавказький хребет. Ми не знаємо, зробила це людина чи ні, але можливо, що вона обійшла цей хребет узбережжям і вже потім розселилася на території Північного Кавказу. Центром розселення стає також Крим, де археологами відкрито багато мустьєрських стоянок. Наприклад: Киїк-Коба, Шайтан-Коба, Старосілля, Вовчий грот, а на Сході Криму — Заскальне.
Майже кожного року відкриваються нові стоянки по Дніпру і Дону, на берегах Азовського моря і
Волги. Багато стоянок цього періоду знаходяться в Середній Азії: поблизу Ташкенту, в Бухарському оазисі, у Ферганській долині. Є такі стоянки і на сході Казахстану.▼
== Стоянки та житла ==
▲Ташкенту, в Бухарському оазисі, у Ферганській долині. Є такі стоянки і на сході
Відомо чимало мустьєрських стоянок. Існували поселення або відкритого типу, або печерні. А також стоянки тимчасових мисливських таборів. У Молдові 1 було розкoпане житло у виді продовгуватого двoкамерного намету з двома боковими прибудовами 5-8 метрів. Основним будівельним матеріалом були кістки мамонта. В середині жител були знайдені вогнища. Каркас жител будувався із жердин і покривався шкурами. В таких житлах жило 15-20 людей, які складали первісне суспільство.
== Пам'ятники ==
В мустьєрську епоху з'являються перші поховання. Рештки кількох поховань неандертальської людини виявлені в Криму, зокрема в печері Кіїк-Коба та під навісом скелі Ак-Кая поблизу [[Білогірськ|Білогорська]]. Покійників клали у скорченому стані, обкладали кістками тварин, що вказує на виникнення якихось початкових форм первісної релігії і вірувань. Деякі дослідники вважають, що вже за мустьєрської епохи могли складатись і ранні форми образотворчого мистецтва.<ref name=":0" />
== Господарство культури ==
Рядок 161 ⟶ 148:
* ''Мартынов А. И''. Археология СССР. — 2-е изд. — М.: Высшая школа, 1982. — 271 с.
* ''Найдыш В. М.'' Концепции современного естествознания: Учебник. — Изд. 2-е, перераб и доп. — М.: Альфа-М; ИНФРА-М, 2004. — 622 с.
* ''Мартынов А. И'' Археология : 38-45 с.
{{Вікіфікувати|дата=Листопад 2012}}
| |||