Середа Григорій Кузьмич: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 44:
Очолював кафедру психології ХНУ ім. Каразіна до своїх останніх днів. Загинув за тиждень до свого семидесятиріччя в автокатастрофі.
== Внесок у дослідження пам'яті ==
Оцінюючи науковий спадок свого вчителя, представники факультету психології ХНУ зазначають, що
Г. К. Середа розвинув ідеї П. І. Зінченка <blockquote>…щодо мимовільного запам'ятовування, значення дії та місця матеріалу в структурі дії для ефективності його мимовільного запам'ятовування, ідеї системного аналізу, ролі мотиваційної сфери. Разом з тим, він запропонував і розробив нову теорію пам'яті і ввів нове визначення пам'яті, згідно з яким пам'ять є психологічним механізмом системної організації індивідуального досвіду, необхідною умовою здійснення наступної діяльності. Ним було виокремлено специфічні функції пам'яті: часової організації елементів досвіду й оціночно-змістовного фільтру, який організує елементи досвіду згідно їх значимості для людини.
Висунута і експериментально доведена Г. К. Середою гіпотеза про футурогенну природу пам'яті полягає в наступних положеннях: пам'ять виконує в діяльності «темпоральну функцію», тобто функцію часового співвіднесення результатів попередніх і наступних дій; у всякій системі дій мнемічний відбір результатів (принцип фільтра) здійснюється, виходячи з наступної дії та стратегічної задачі. Такий фільтр регулюється мотивами і цілями діяльності: наступні цілі детермінують закріплення тих результатів, які будуть потрібними для подальшого перебігу діяльності. Отже, визначальною умовою запам'ятовування є мотиваційно-потребова настанова, спрямована у майбутнє, а мнемічна продуктивність дії залежить від організації системи дій, в якій вона здійснюється.
У запропонованій Г. К. Середою теоретичній моделі пам'яті були реалізовані дві тенденції: інтенціональна й реконструктивна. Під інтенціональністю пам'яті розумілась спрямованість її в майбутнє, оскільки саме майбутнє визначає, що буде закріплено в пам'яті. Згідно з реконструктивною тенденцією в пам'яті нічого не зберігається в незмінному виді, і ця мінливість пам'яті і є законом її функціонування. Г. К. Середою було експериментально доведене й положення щодо єдиної природи короткочасного і довгочасного запам'ятовування та їх залежності від характеру діяльності. Висунутий ним принцип фільтра є єдиним для всіх видів пам'яті. Він також показав, що як і різні види пам'яті, всі мнемічні ефекти також мають єдину природу, а їх прояв залежить від організації системи дій. Г. К. Середа також започаткував вивчення проблеми «пам'ять і особистість», того, як особистість детермінує пам'ять, її зміст і розвиток, а також як пам'ять впливає на особистість, будуючи та перебудовуючи її досвід.<ref>[http://www.univer.kharkov.ua/ua/departments/psychology/chair/psychology Зі статті про історію кафедри] загальної психології ХНУ ім. Каразіна</ref></blockquote>
== Бібліографія ==
| |||