Вікіпедія

Ковила дніпровська: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
стильові правлення
доповнення
Рядок 21:
}}
 
'''Ковила́ дніпро́вська''' (''Stipa borysthenica'')<ref name="The Plant List">[http://www.theplantlist.org/tpl/record/kew-444785 The Plant List.]</ref>&nbsp;— [[багаторічні рослини|багаторічна рослина]] родини [[Тонконогові|Тонконогових]]. Вид занесений до [[Червона книга України|Червоних книг України]], Польщі та ПольщіЧервоної книги Ростовської області Росії. [[Декоративні рослини|Декоративна]], протиерозійна культура.
 
== Опис ==
[[Трав'янисті рослини|Трав'яниста рослина]] дозаввишки 1,1&nbsp;м60-110 заввишкисм, утворює щільні дернини. [[Гемікриптофіт]]. Стебла голі або слабкотрохи шорсткуватішорсткі під вузлами. [[Піхва (ботаніка)|Листкові піхви]] зовні гостро-шорсткі від відігнутих щетинок. Неплідні гони сизувато-зелені, 10-15&nbsp;см завдовжки, коротші за стебло. Стеблові листки 4-16&nbsp;см завдовжки та до 1,2-3&nbsp;мм завширшки, знизу голі та гладенькі, зверху голі або трохи шорсткуваті. Їхні язички яйцеподібно-продовгуваті, з відтягнутою трикутною верхівкою.
 
Суцвіття&nbsp;— [[волоть]], що складається з 8-1720 одноквіткових [[колос]]ків. Її вісь 11-18&nbsp;см завдовжки, гола, на нижньому вузлі з пензликом волосків. Колоскові луски до 5-7,5&nbsp;см завдовжки. Нижня квіткова луска 17-21&nbsp;мм завдовжки, двізберігається при достиганні плодів. Дві крайові смужки волосків не доходять до основи [[остюк]]а, середня значно довша за бокові. Остюк у нижній закрученій частині шорсткуватий, у верхній&nbsp;— пірчастий; гола частина остюка жовтувата а потім коричнева. Довжина пера сягає 35 см. Плід — зернівка.
 
== Екологія ==
Рядок 32:
Рослина світлолюбна, морозо- та посухостійка. Віддає перевагу сухим, бідним, піщаним та супіщаним (у степах) ґрунтам. Зростає на річкових та приморських пісках, по схилах степових балок, рідше&nbsp;— на узліссях соснових лісів. Оскільки вид тяжіє до специфічних місць зростання, його популяції трапляються спорадично і займають невелику площу. Проте, за умов низького антропогенного навантаження, ковила дніпровська може навіть домінувати у [[псамофіт]]них [[Фітоценоз|угрупованнях]].
 
Розмножується насінням. Квітне у травні-червні, тривалість цвітіння становить близько 10 днів. Плодоносить у червні-липні.
 
== Поширення ==
[[Ареал]] цього виду простягається від [[Центральна Європа|Центральної]] та [[Східна Європа|Східної Європи]] через [[Передкавказзя]] до півдня [[Сибір]]у та, півночі [[Середня Азія|Середньої Азії]], [[Монголія|Монголії]] та [[Джунгарія|Джунгарії]]. На теренах України поширений переважно на [[Лівобережжя|Лівобережжі]] у східній частині лісостепової смуги, а також на прирічкових ділянках степових районів. Крім того, популяції ковили дніпровської можна зустріти на півдні [[Полісся]] по борових терасах вздовж [[Дніпро|Дніпра]].
 
== Значення і статус виду ==
Популяціям цієї рослини шкодять надмірне випасання, розробка піщаних кар'єрів, заліснення території. Факторами ризику є і природні особливості: вузька еколого-ценотична амплітуда, низька конкурентна здатність. Вид охороняється у [[Луганський природний заповідник|Луганському]] та [[Український степовий природний заповідник|Українському степовому]] (філія «[[Стрільцівський степ (заповідник)|Стрільцівський степ]]») заповідниках. За умови заповідного режиму, після пасовищної [[Демутація|демутації]], ковила дніпровська відновлюється відносно добре, але на подальших стадіях [[Сукцесія|сукцесії]] зникає.
 
Щільні дернини цієї ковили здатні закріплювати ґрунти, що особливо важливо для сипких погано закріплених пісків. Вид можна використовувати у декоративному садівництві нарівні з іншими представниками цього роду. У культурі стійкий, добре плодоносить, дає самосів, при цьому схожість насіння становить в середньому 53,3%.
 
== Систематика ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Ковила_дніпровська