Окупація Судет: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м робот косметичні зміни |
|||
Рядок 39:
[[Файл:Bundesarchiv Bild 146-2006-0019, Anschluss sudetendeutscher Gebiete, Komotau.jpg|міні|праворуч|200пкс|[[Krupp-Protze]] Kfz.70 на вулиці Хомутова. 9 жовтня 1938]]
[[20 травня]] [[1938]] генерал [[Вільгельм Кейтель]] направив Гітлеру новий варіант плану нападу на Чехословаччину. Ймовірно, по каналах [[Воєнна розвідка|розвідки]] ця інформація дійшла до [[Прага|Праги]], і в Чехословаччині була оголошена часткова [[мобілізація]]. Посли [[Велика Британія|Великої Британії]] і Франції в [[Берлін]]і попередили німецьке МЗС, що агресія проти
За його розпорядженням [[23 травня]] чехословацький посол в Берліні був проінформований про те, що [[Німеччина]] не має агресивних намірів відносно
Частина традиційної військової еліти Німеччини злякалася не на жарт: європейська війна, як вони справедливо вважали, приведе до поразки Німеччини. [[Генералітет|Німецькі генерали]] підготували змову проти Гітлера і були готові заарештувати нацистську верхівку, якщо та спробує розв'язати війну.
Рядок 47:
[[18 серпня]] до [[Лондон]]а прибув їх [[емісар]] генерал [[Евальд фон Клейст]], який зустрівся там з противниками політиками заспокоєння, у тому числі з [[Вінстон Черчилль|Черчиллем]], і заявив: Гітлер намітив дату вторгнення до Чехословаччини, німецькі генерали мають намір запобігти агресії, але для цього необхідна тверда позиція Великобританії; поступки з її боку Гітлеру виб'ють ґрунт з-під ніг у змовників. Слова Клейста були передані Чемберлену, який проявив помірне занепокоєння, виразив, в той же час, неабияке недовір'я Клейсту.
Але сталося неймовірне — [[Мюнхенська угода 1938 року|Мюнхенська конференція]] закінчилася нищівною дипломатичною перемогою Гітлера, такою перемогою, якої той і сам не чекав. І у результаті мюнхенська угода зірвала плани змовників. Як пише німецький історик І.Фест <blockquote>''змовники пережили тоді такій колапс, від якого вони ніколи більше не змогли сповна оправитися''.<ref>
[[5 вересня]] 1938 [[президент]] Чехословаччини [[Едуард Бенеш]], уникаючи конфронтації, прийняв всі умови лідерів проберлінської партії в Судетах. Це було зовсім не те, на що розраховував Берлін: [[агресія]] проти Чехословаччини позбавлялася [[Казус беллі|морального обґрунтування]]. За наказом з Берліна, переговори з Бенешем були негайно перервані. [[12 вересня]] Гітлер виступив в [[Нюрнберг|Нюрнберзі]]. Визначивши 1 жовтня як дату вторгнення до Чехословаччини, він зажадав «справедливості» для судетських німців.
| |||