Куркуль: відмінності між версіями

За твердженням доктора філологічних наук Лариси[[Масенко Лариса Терентіївна|Л. Масенко]], до другої половини 1920-х років слово «куркуль» не мало сучасного значення і фіксувалося у словниках з іншими значеннями<ref>[http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1068133 Програма "Слово": доктор філологічних наук Лариса Масенко — про слово «куркуль» і всілякі ремінісценції сучасності]</ref>. Наприклад, у [[Словарь української мови|«Словнику української мови»]] [[Борис Грінченко|Б. Грінченка]] 1909 року значення слова «куркуль» розкривалось як «''пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство''» та «''прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ''»<ref>{{cite encyclopedia

}}</ref>. Російсько-український словник [[Дубровський Віктор Григорович|В. Дубровського]] 1918 року подає такі переклади для російського слова «кулак» (у значенні «заможний селянин»): «глитай», «жмикрут», «дерилюд» (але не «куркуль»).; Такожтакож немає слова «куркуль» в ролі відповідника до російського слова «кулак» іані в російсько-українському словнику С. Іваницького і Ф. Шумлянського 1918 року, іані в словнику М. Уманця і А. Спілки 1925 року. Це слово в сучасному значенні з'являється у 2російсько-муукраїнському томісловнику [[Російсько-українськийКомаров словникМихайло (1924—1933)Федорович|академічного російсько-українського словника під редакцією СМ. ЄфремоваУманця]] таі А. Кримського]],Спілки що1890-х вийшов у 1932 році, вже після початку [[Колективізація у СРСР|колективізації]]років.