Відкрити головне меню

Зміни

1908 байтів додано ,  3 роки тому
Про можливу невідповідність слів "кулак" і "куркуль"
[[Файл:Вышибем кулаков из колхозов 1930.jpg|thumb|Радянський агітаційний плакат «Проженемо геть куркулів із колгоспів». [[1930]] рік]]
'''Курку́ль''' ({{Audio|Uk-куркуль.ogg|вимова}}), рос. ''кулак'') — зневажлива назва заможного [[Селяни|селянина]]. В [[Радянський Союз|Радянському Союзі]] конкретне значення істотно залежало від поточної політичної кон'юнктури та могло означати як заможного селянина, так і противника [[колективізація|колективізації]] взагалі, незалежно від майнового стану.
 
На час здійснення [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту 1917&nbsp;р.]] частка [[пролетаріат]]у в населенні Російської імперії становила трохи більше 3%, а селян&nbsp;— не менше 85%. На думку [[Кріцман Лев Натанович|Льва Кріцмана]], в 1917 році відбулось дві революції&nbsp;— міська (соціалістична), і селянська (буржуазна або антифеодальна), які мали різні, прямо протилежні цілі. Комуністичні класові концепції селянами не сприймались<ref>(Виола, ст. 26). Див. також: {{книга
}}</ref>. За даними радянської статистики, по завершенню [[Громадянська війна в Росії|Громадянської війни]] лише 3% селян були зараховані до куркулів, 55-60 відсотки були зараховані до середняків, та 35-40 відсотки до бідняків<ref>(Fitzpatrick, ст. 30) з посиланням на ''Изменения социальной структуры советского общества 1921-середина 1930-х годов.'' (Москва, 1979), ст. 222–27.</ref>.
 
== Значення слова «куркуль» ==
== Проблема визначення ==
 
ВЗа твердженням доктора філологічних наук Лариси Масенко, до другої половини 1920-х років слово «куркуль» не мало сучасного значення і фіксувалося у словниках з іншими зраченнями<ref>[http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1068133 Програма "Слово": доктор філологічних наук Лариса Масенко — про слово «куркуль» і всілякі ремінісценції сучасності]</ref>. У «Словнику української мови» [[Борис Грінченко|Б. Грінченка]] 1909 року значення слова ''«куркуль''» розкривалось як: «''Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство''» та «''прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ''»<ref>{{cite encyclopedia
| author = Борис Грінченко
| encyclopedia = Словарь української мови
| publisher = р. ж. «Кіевская Старина»
| location = К.
}}</ref>. Російсько-український словник [[Дубровський Віктор Григорович|В. Дубровського]] 1918 року подає такі переклади для російського слова «кулак» (у значенні «заможний селянин»): «глитай», «жмикрут», «дерилюд» (але не «куркуль»). Також немає слова «куркуль» в ролі відповідника до російського «кулак» і в російсько-українському словнику С. Іваницького і Ф. Шумлянського 1918 року, і в словнику М. Уманця і А. Спілки 1925 року. Це слово в сучасному значенні з'являється у 2-му томі [[Російсько-український словник (1924—1933)|академічного російсько-українського словника під редакцією С. Єфремова та А. Кримського]], що вийшов у 1932 році, вже вісля початку [[Колективізація у СРСР|колективізації]].
}}
 
</ref>. За словником [[Даль Володимир Іванович|Даля]] аналогічний російський термін {{lang-ru|кулак}} подається як: «''Скупий, скряга, жидомор, кремінь, кріпиш; перекупщик, переторговщик, маклак, прасол, звідник, особливо у хлібній торгівлі, на базарах та пристанях, сам без грошей, живе обманом, обміром; … гуртовщик, скупщик і відгонщик тварин; розносчик, коробейник''».
== Проблема визначення ==
 
</ref>. За словником [[Даль Володимир Іванович|Даля]] аналогічний російський термін {{lang-ru|кулак}} подається як: «''Скупий, скряга, жидомор, кремінь, кріпиш; перекупщик, переторговщик, маклак, прасол, звідник, особливо у хлібній торгівлі, на базарах та пристанях, сам без грошей, живе обманом, обміром; … гуртовщик, скупщик і відгонщик тварин; розносчик, коробейник''».
 
Однак, вже [[1898]]&nbsp;р. [[Ленін]] в праці «Розвиток капіталізму в Росії»<ref>{{книга