Відкрити головне меню

Зміни

правопис
== Зрілі роки ==
[[Файл:Leon Frederic, Le goûter du laboureur.jpg|міні|центр|400пкс|«Праця в обідню пору», бл. 1900 р. ]]
Після повернення з Італії у [[1879]] році він узяв участь у Брюссельському салоні, і потім став учасником художнього товариства L'ESSOR.
Він звернувся до побутового жанра, в картинах котрого розкрились кращі якості його обдарування - добрий малюнок, свій підхід до начебто знайомих тем і сюжетів, особливий настрів його картин, аналоги котрих відшукували то у Пітера Брейгеля старшого, то у кращих представників символізма.
 
Він звернувся до [[Побутовий жанр|побутового жанра]], в картинах котрого розкрились кращі якості його обдарування - добрий малюнок, свій підхід до начебто знайомих тем і сюжетів[[сюжет]]ів, особливий настрів його картин, аналоги котрих відшукували то у Пітера Брейгеля старшого, то у кращих сучаників-представників символізма.
Леон Фредерік звертався до створення [[триптих]]ів, де індивідуально розробляв як сюжетні теми, так навіть і натюрморти. Створення триптихів — давня традиція як нідерландських художників при створенні сакральних картин. Леон Фредерік створює триптихи з нібито побутовими темами, але картини доповнюють одна одну, мають насичене психологічне забарвлення і набувають значення символів. Серед творів цього періода — триптих «Подавці крейди». Митець подав три епізоди з похмурого побуту продавців немудрящого товару вранці, в обідню пору і ввечері. Кожна з картин — символ бідності, важкого заробляння на хліб насущний і взаємопідтримки цих майже жебраків-бельгійців.
 
Леон Фредерік звертався до створення [[триптих]]ів, де індивідуально розробляв як сюжетні теми, так навіть і натюрморти[[натюрморт]]и. Створення триптихів — давня традиція як нідерландських художників при створенні сакральних картин. Леон Фредерік створює триптихи з нібито побутовими темами, але картини доповнюють одна одну, мають насичене психологічне забарвлення і набувають значення символів. Серед творів цього періода — триптих «Подавці крейди». Митець подав три епізоди з похмурого побуту продавців немудрящого товару вранці, в обідню пору і ввечері. Кожна з картин — символ бідності, важкого заробляння на хліб насущний і взаємопідтримки цих майже жебраків-бельгійців.
 
Про важкий побут пересічних бельгійців красномовно розказують речі у старій коморі — селянський реманент, всі ці діжки і реміснича продукція (триптих «Стара комора»).
85 550

редагувань