Ядерна програма Ірану: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м виправлено помилки цитувань |
Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
Після революції 1979 року, [[Рухолла Мусаві Хомейні|аятола Хомейні]] припинив таємну програму ядерних досліджень, оскільки в нього було сильне релігійне упередження до [[атомна зброя|ядерної зброї]], яку він вважав великим злом з точки зору мусульманських законів<ref>[[Yossi Melman]], Meir Javedanfar, ''The Nuclear Sphinx of Tehran,'' Basic Books, 2008 pp.89-90.</ref>. Під час [[Ірано-іракська війна|ірано-іракської війни]] були відновлені невеликі наукові дослідження, які були істотно розширені після смерті аятоли в 1989 році<ref>Tanya Ogilvie-White,'The Defiant States,' p.254.</ref>. Ядерна програма Ірану розташована в декількох установах по всій країні, має дві уранові копальні, дослідницький [[Ядерний реактор|реактор]], та заводи з переробки урану, зокрема, три відомих заводи зі збагачення урану<ref>{{cite web|url=http://www.fas.org/sgp/crs/nuke/RL34544.pdf|title=Iran's Nuclear Program: Status|last=Kerr|first=Paul|publisher=Congressional Research Service|date=2012-09-26|accessdate=2012-10-02|archiveurl=http://www.webcitation.org/6J67zqyeq|archivedate=2013-08-24}}</ref>.
Перший атомний реактор, [[
У листопаді 2011 року [[Міжнародне агентство з атомної енергії]] (МАГАТЕ) висловило зауваження на адресу Ірану після, того, як доповідь МАГАТЕ повідомила про виявлені ознаки досліджень та експериментів спрямованих на розробку ядерної зброї<ref name="reuters1">{{cite news|title=U.N. nuclear watchdog board rebukes defiant Iran|url=http://www.reuters.com/article/2011/11/18/us-nuclear-iran-iaea-idUSTRE7AG0RP20111118|accessdate=20 November 2011|newspaper=Reuters|date=18 November 2011}}</ref>. Вперше доповідь МАГАТЕ докладно описує роботи над створенням атомного детонатора, багатоточкового ініціювання вибухових речовин, та експерименти, пов'язані з інтеграцією ядерних боєголовок в ракети<ref>{{cite news|title=IAEA Report for military dimensions, see pages 4-12|url=http://www.isis-online.org/uploads/isis-reports/documents/IAEA_Iran_8Nov2011.pdf|accessdate=8 November 2011|publisher=International Atomic Energy Agency |date=8 November 2011}}</ref><ref>Olli Heinonen, [http://www.foreignpolicy.com/articles/2012/01/11/the_20_percent_solution «The 20% Solution»], Foreign Policy, 11 January 2012</ref>. Іран відкинув доповідь і звинуватив МАГАТЕ у прозахідному ухилі<ref>{{cite news|title=Iran’s nuclear defiance finds rare common ground in fractured country|url=http://www.washingtonpost.com/world/middle-east/irans-nuclear-defiance-finds-rare-common-ground-in-fractured-country/2011/11/15/gIQAZRguON_story.html|accessdate=20 November 2011|newspaper=Washington Post|date=15 November 2011|deadurl=yes}} {{Dead link|date=January 2012|bot=RjwilmsiBot}}</ref> і пригрозив скоротити співпрацю з МАГАТЕ<ref>{{cite news|title=Iran parliament to review ties with U.N. nuclear body|url=http://www.reuters.com/article/2011/11/20/us-iran-nuclear-iaea-idUSTRE7AJ0DZ20111120|accessdate=20 November 2011|newspaper=Washington Post|date=20 November 2011}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.fas.org/sgp/crs/nuke/R40094.pdf|title=Iran's Nuclear Program: Tehran's Compliance With International Obligations|last=Kerr|first=Paul|publisher=Congressional Research Service|date=2012-09-18|accessdate=2012-09-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/6J680TT5R|archivedate=2013-08-24}}</ref>.
|