Дичко-Блавацька Євдокія: відмінності між версіями

Євдокія на сцені з 1935&nbsp;— спочатку у [[Театр Української Бесіди|театрі Й.&nbsp;Стадника]], згодом в 1939—1941 у Львівському театрі ім.&nbsp;Л.&nbsp;Українки, у 1941—1944 у Львівському Оперному Театрі, з 1945 в еміграції&nbsp;— [[Український театр В. Блавацького|Ансамбль Українських Акторів]] (Німеччині, США). Успішні ролі в п’єсахп'єсах М.&nbsp;Куліша (Уля&nbsp;— «Мина Мазайло», Любуня&nbsp;— «[[Народний Малахій]]»).<ref>[http://www.geni.com/people/Yevdokia-Dychko/6000000019137757524 Yevdokia Dychko]</ref>

Після смерті Євдокії Дичко-Блавацької Юрій Левицький упорядковував архів подружжя Блавацьких, який нині зберігається в [[Український музей|Українському музеї Нью-Йорка]].<ref>[http://kultart.lnu.edu.ua/visnyk2003/06.pdf Богдан Козак. Алімпсест українського "«Гамлета"»: переклад і прапрем’єрапрапрем'єра 1943 року.&nbsp;— c.&nbsp;63]</ref>

* [http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/2000/Svoboda-2000-44.pdf Марта Тарнавська. Квітка на могилу Євдокії Дичко-Блавацької. Свобода. 3 листопада 2000.&nbsp;— сС.&nbsp;30].