Наддержавність: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 10:
 
== Походження як юридичного поняття ==
[[Рада Європи[[https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8]] створила систему, засновану на правах людини та верховенстві права, що закріплена в його установчому статуті та конвенції з прав людини та основних свобод(the Convention of Human Rights and Fundamental Freedoms). [[Роберт Шуман]](Robert Schuman), французький міністр закордонних справ, ініціював дискусію про наднаціональну демократію(the supranational democracy ) у своїх виступах в [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] при підписанні Статуту Ради(the Council's Statutes) і в ряді інших виступів по всій [[Європа|Європі]] і [[Північна Америка|Північній Америці]].
 
Термін «наднаціональний»(«supranational») вперше згадується в міжнародному [[Паризький договір (1951)|Паризькому Договорі]](the Treaty of Paris), 18 квітня [[1951]]. Новим юридичним терміном визначено метод Співтовариства щодо створення [[Європейське об'єднання вугілля і сталі|Європейського об'єднання вугілля і сталі]] (the European Coal and Steel Community) і початок демократичної реорганізації Європи. Визначається взаємозв'язок між Вищим органом влади (the High Authority) або Європейською Комісією(European Commission) та іншими чотирма установами. Він позначає нову демократичну і правову концепцію.
 
Батьки-засновники Європейського співтовариства і теперішнього [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] заявили, що наднаціоналізм(supranationalism) є наріжним каменем урядової системи. Це закріплено в Декларації Європи(the Europe Declaration),підписаній 18 квітня [[1951]], в той же день, як європейські батьки - засновники підписали [[Паризький договір (1951)|Паризький Договір]] (the Treaty of Paris).
 
«Підписанням цього договору сторони підтверджують свою рішучість створити перший наднаціональний інститут, таким чином вони закладають міцний фундамент організованої Європи. Ця Європа залишається відкритою для всіх націй. Ми дуже сподіваємося, що й інші нації приєднаються до нас в наших спільних зусиллях.»
 
Цю декларацію принципів, що містить судження про необхідність майбутнього розвитку, було підписано [[Конрад Аденауер|Конрадом Аденауером]] ([[ФРН]]), [[Поль ван Зеланд|Полем Ванван Зеландом]] і Йосипом Мерісом ([[Бельгія]]), [[Роберт Шуман|Робертом Шуманом]] ([[Франція]]), графом Сфорца ([[Італія]]), Джозефом Бехом ([[Люксембург]]), і [[Дірк Стіккер|Дірком СтиккеромСтіккером]] та Яном Ван ден Брінком ([[Нідерланди]]).Це було зроблено, щоб нагадати майбутнім поколінням про їх історичний обов'язок об'єднання Європи на основі свободи і демократії в умовах верховенства права.Таким чином, вони розглядають створення широкої і глибокої Європи, як тісно пов'язаної для здорового розвитку наднаціонального співтовариства або системи.
 
Ця [[Європа]] була відкрита для всіх народів, які були вільні вирішувати, що виступало в якості рекомендації, або, скоріше, запрошення і заохочення свободи в країнах залізної завіси. Термін наднаціональний не використовувався в наступних договорах, таких як: [[Римський договір|Римський Договір]] (the Treaties of Rome), [[Маастрихтський Договірдоговір]] (the Maastricht Treaty), Договір Ніцци(the Treaty of Nice) або Конституційний Договір (the Constitutional Treaty), або дуже схожий [[Лісабонський Договір]] (the Treaty of Lisbon).
 
== Відмінні риси Наднаціонального Союзу ==
Наднаціональний Союз-це наднаціональне державне утворення, що є чимось проміжним між [[Конфедерація|конфедерацією]], тобто об'єднанням держав, і [[Федерація|федерацією]], яка є [[Держава|державою]]. [[Європейське економічне співтовариство]] було описано його засновником [[Роберт Шуман|Робертом Шуманом]], як щось середнє між конфедералізмом, який визнає повну незалежність держав в асоціації, та федералізмом, який прагне злити їх в супер-державу. [[ЄС]] має наднаціональні компетенції, але володіє цими компетенціями лише остільки, оскільки вони були покладені на нього його державами-членами (Kompetenz -Kompetenz- доктрина). У рамках цих компетенцій, союз здійснює свої повноваження в суверенному порядку, маючи власні законодавчі, виконавчі і судові органи. Наднаціональне співтовариство також має палату для організованого громадянського суспільства, у тому числі економічних і соціальних асоціацій та регіональних органів.
 
На відміну від держав у рамках федеральної супер-держави, держави-члени зберігають кінцевий суверенітет, хоча частка суверенітету передана або відступлена наднаціональному органу. Наднаціональні угоди стимулюють стабільність і довіру, тому що уряди не можуть розірвати міжнародні домовленості лише через примхи. Наднаціональні повноваження можуть бути обмежені у часі. Так було у випадку з [[Європейське об'єднанням вугілля і сталі|Європейським об'єднанням вугілля і сталі]], яке було створено на строк 50 років з можливістю продовження. Наднаціональні домовленості можуть бути постійними, як наприклад, угоди, що забороняють війну між партнерами. Повний суверенітет може бути відновлений шляхом виходу з наднаціональних механізмів, але держава-член в такому разі буде також втрачати великі переваги у вигляді взаємодопомоги, економії від масштабу, спільних тарифів та інших спільно визначених стандартів, таких як : підвищена міжнародна довіра та демократія, і спільна зовнішня позиція.