Чорний шлях: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
Рядок 13:
[[Файл:Chorny Shlyah.PNG|міні|праворуч|325пкс|Частина середнього маршруту]]Руські землі з давніх часів належали до найбагатших в Європі, завдяки своєму положенню по сусідству з Чорноморським сходом. Після спустошення татарською ордою ці землі було обернено на пустки.
 
В українських степах комунікаційних доріг в козацькі часи не існувало, тільки старовинні шляхи, якими ходили каравани по сіль в Крим, по рибу на [[:Дон]] і [[:Запорожжя|Запоріжжя]] або за збіжжям та по товари до [[Очаків|Очакова]]. Ці шляхи називали ''Чорним шляхом'', цими шляхами нападали також татари. Український люд називав цей шлях ще ''Шпаковим'', від імені гайдамацького ватажка Шпака. Турецькою цей шлях називався ''Керман йолі'' (Караваннакараванна дорога).
 
До [[Львів|Львова]] вели усі три шляхи: від [[Сокаль|Сокаля]] та Жовкви українсько-волинський — ''Чорний'' (Північний), від [[Теребовля|Теребовлі]] та ЗолочоваЗолочева — ''Подільський'' або ''Кучманський'' і з півдня від [[:Галич]]а та [[:Бучач]]а — ''Волоський''. [[:Червона Русь]] була поділенна на дві частини. З яких західна процвітала з розквіту торгових міст ([[:Перемишль]], [[Ярослав (місто)|Ярослав]]), а східна з її оборонними замками була підставлена безкінечним грабіжництвам та нападам. Тут починалися схованки люду в печерах, підземних ходах. Кожен замок, кожне поселення мало такі підземні ходи, які простягалися часом на чверть милі. В цих підземних ходах люди ховалися самі, ховали худобу, збіжжя від орди.
* '''Чорний шлях''' (Каравана дорога) (Гетьманський, Царський) йшов від [[Білгород-Дністровський|Білгороду (Дністровського)]], через Маяк (Каравул) до переправи на р. [[Південний Буг|Буг]] (Бог) і до Чорного лісу. А саме від Чорного лісу йшов в трьох напрямках до [[Балта|Балти]], до [[Ольвіополь|Ольвіополя]] і накінець до [[Нікополь|переправи ]]Микитин Ріг через [[:Дніпро]].
 
Чорний шлях починався з [[Перекопський перешийок|Перекопського перешийка]] і йшов на [[північ]], через запорозькі [[степ]]и, на верхів'ях [[річка|річок]] [[Інгул]]а, [[Інгулець (річка)|Інгульця]] і [[Тясмин]]у, повертав на [[захід]] та розгалужувався на декілька шляхів:
 
* '''Київський''' (північний або північно-східний) — на Кременчук, Київ проходив через [[Черкаси]], [[Канів]], [[Корсунь-Шевченківський|Корсунь]], [[Звенигородка|Звенигородку]], [[Богуслав]], [[Лисянка (смт)|Лисянку]], [[Тетіїв]] потім далі на [[Ізяслав|Заслав]], [[:Полонне]], [[Луцьк]], [[:Володимир-Волинський]], [[:Сокаль]], та на Волинь.
 
Північний шлях (Чорний): Замость, [[:Сокаль]], [[Немирів (смт)|Немирів]], [[:Тартаків]], [[Рава-Руська|Рава]], [[:Магерів]], [[:Белз]], [[:Жовква]], [[:Великі Мости]], [[Кам'янка-Бузька|Каменка СтруміловаСтрумилова]], [[Городок (Львівська область)|Городок]], [[Куликів (смт)|Куликів]], [[:Львів]].
 
* середній (проходив поблизу [[Шпола|Шполи]], [[Умань|Умані]], Яніва[[Янів]]а, ТальнийТального, [[Дашів (смт)|Дашева]]).
** Біля [[Липовець (місто)|Липовця]] північне і середнє розгалуження з'єднувалися і далі Чорний шлях пролягав у напрямку [[Тернопіль|Тернополя]].
 
Рядок 33:
* '''Волоський''' (Кучманський) (долиною Дністра) від переправи на р. Буг до Балти (на Кишинів), через ріки [[Кодима (річка)|Кодима]], Бог, [[Дністер]] через [[Умань]], [[Гайсин]], [[Тульчин]], [[Саврань (смт)|Саврань]], через Рушава, Дзвін, [[Стара Ушиця|Ушиця]], [[Зіньків (Віньковецький район)|Дзіньків]] далі на [[Скала-Подільська|Скалу]], [[Бучач]].
 
** Шляхи Волоський і Кучманський з'єднувалися в Русі Галицькій і йшли на [[Львів]]: з Волощини, через [[Галич]] до Львова (Волоський, Вірменський, з [[Покуття]] на [[Бучач]] до Львова). Волоський: [[Бучач]], [[Чортків]], [[Золотий Потік]], [[Монастириська]], [[Коломия]], Станіслав, [[Галич]], [[Калуш]].
 
З Запоріжжя до Києва вів Херсонський Шлях.
 
[[Крим|Перекопські]] татари жили з грабунків і продажу людей. Бранці з України цінились найдорожче на людських ринках. Михайло Литвин перебуваючи в [[Крим|Перекопі]] 1538 р., цитує в своєму журналі слова [[Перекоп (Армянська міськрада)|перекопського]] жида, який сидів там на митниці коло єдиних воріт Тавриди ([[Крим]]у) — [[Перекоп (Армянська міськрада)|Перекопу]] і збирав мито з товарів, які йшли до [[Крим]]у. [[Жид]], бачачи велечезну кількість люду, яких татари гнали в [[Крим]], дивувався, чи залишились ще взагалі в українському краї люди.
 
Тому перші, хто стали на захист населення, були [[козак]]и.{{fact}}
 
== Втрати ==