Крістофер Толкін: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Віщун (обговорення | внесок) вікіфікація |
Віщун (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 39:
== Біографія ==
Крістофер Толкін народився в англійському місті [[Лідс]], був третім сином Дж. Р. Р. Толкіна.
Під час Другої світової війни був пілотом в Королівських військово-повітряних силах Великобританії, служив у Південній Африці. На початку 1944 року перебував у [[Кронштадт]]і, в 1944 році — у [[Стандертон]]і в [[Трансвааль|Трансваалі]]. У 1945 році повернувся в Англію, служив у [[Шропшир]]і.
Після закінчення війни вступив до літературної спілки [[Інклінги|Інклінгів]] при Оксфорді, де представив загалу текст «Володаря Перстенів». Пізніше працювава репетитором, до 1959 викладав англо-саксонську, [[середньоанглійська мова|середньоанглійську]] та [[Давньоскандинавська мова|давньоскандинавську]] мови у Нью Колледж.
У 1951 році дружився на Фейт Фолконбрідж, у шлюбі з якою мав сина Саймона (народився в 1959). Пізніше він розлучився з ВіФейт і одружився у 1967 на канадці Бейлі Напфейс. Вони мали двох дітей, Адама (народився в 1969 році) і Рейчел (1971 року народження).
Після смерті батька у 1973 році Крістофер виявив тисяч аркушів рукописів Джона Толкіна, від поем до текстів лекцій. Про існування деяких прозових і поетичних творів доти було відомо лише з листів Джона. За участю фантаста Ґая Габріеля Кея він доопрацював і опублікував його незакінчену книгу «Сильмариліон». У 1983–1996 він опублікував 12-томну книжкову серію «Історія Середзем'я», що складається з чернеток Джона і коментарів Крістофера. На основі таких чернеток в 2007 році він розширив до обсягу повісті частину «Діти Гуріна».
5 травня 2009 була опублікована книга «Легенда про Сігурда і Ґудрун», що не відноситься до циклу творів про вигаданому світі Середзем'я.
Крістофер очолює організацію Tolkien Estate ({{lang-uk|«Спадщина Толкіна»}}), що володіє правами на всі твори Джона Толкіна — крім «Гобіта» і «Володаря Перстенів», права на які належать Tolkien Enterprises. Крістофер Толкін виступає проти езотеричних тлумачень творчості його батька та не схвалював екранізацій «Володаря Перстенів» і «Гобіта», попри їх комерційний успіх.
Рядок 54 ⟶ 58:
* [[Сильмариліон]] ({{lang-en|The Silmarillion}}) (1977)
* Листи Дж. Р. Р. Толкіна ({{lang-en|The Letters of J. R. R. Tolkien}}) (1981) — з Гамфрі Карпентером.
* Чудовиська і критика та інші есе ({{lang-en|The Monsters and the Critics and Other Essays}})
* Історія Середзем'я ({{lang-en|The History of Middle Earth}})
** Книга втрачених сказань: Частина перша ({{lang-en|The Book of Lost Tales: Part I}}) (1983)
Рядок 69 ⟶ 73:
** Народи Середзем'я ({{lang-en|The Peoples of Middle-Earth}}) (1996)
* [[Діти Гуріна]] ({{lang-en|The Children of Húrin}}) (2007)
* Легенда про Сігурда і Ґудрун ({{lang-en|The Legend of Sigurd and Gudrún}}) (2009)
* Падіння Артура ({{lang-en|The Fall of Arthur}}) (2013)
* Беовульф: переклад і коментарі ({{lang-en|Beowulf: A Translation and Commentary}}) (2014)
== Примітки ==
Рядок 75 ⟶ 82:
== Джерела ==
* [http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?Christopher_Tolkien Крістофер Толкін на Internet Speculative Fiction Database]
* Drout, Michael D. C., ed. (2006). J. R. R. Tolkien Encyclopedia. Routledge. ISBN 978-1-13588-034-7.
[[Категорія:Народились 1924]]
| |||