Стародавня Індія: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
ф
Рядок 13:
До середини [[XIX ст.]] світ нічого не знав про найдревнішу цивілізацію в долині [[Інд]]у, вважаючи, що культуру в Індію принесли [[арії]]. однак випадкова знахідка англійського генерала [[Каннінгем]]а в районі села [[Хараппа]], який виявив цікаві печаті з абсолютно невідомими написами, примусила переглянути цей погляд і почати з 20-х років XX ст. планомірні розкопки. Це привело до приголомшливих відкриттів.
 
Були знайдені великі міські поселення — [[Хараппа]], [[Мохенджо-Даро]], [[Калібанган]]. Вони будувалися за схожими проектами і складалися з «цитаделі» — «верхнього» міста, розташованого на горбі, і «нижнього» міста з житловими спорудами. Будівлі зводилися з обпеченої цегли, зв'язуючим матеріалом був мулкий або гіпсовий розчин. Вулиці перетиналися суворо перпендикулярно, на перехрестях кути будівель закруглялися, щоб не перешкоджати рухові, ширина вулиць сягала не більше 10 метрів. Будинки не мали прикрас і вікон, що виходять на вулицю. Жителі цих древніх міст були дуже консервативні. Розташування вулиць не мінялося віками, а нові будинки зводилися на місці старих. У всіх містах була система [[каналізація|каналізації]], причому здійснювалося як водопостачання, так і відведення стічних вод. Нічого подібного в інших державах того часу ще не зустрічалося. Існували також громадські купальні, які служили швидше усього для ритуального обмивання. Ремісники навчилися добре обробляти метали - мідь, олово, бронзу, золото, срібло, але при цьому абсолютно не знали заліза. ОбширнимиВеликими були торгові зв'язки, про що свідчать знахідки гирьгирів і вимірювальної лінійки.
 
[[Файл:Mohenjo-daro Priesterkönig.jpeg|thumb|200px|Статуетка жерця із Мохенджо-Даро.]]
Археологи у великій кількості знаходять статуетки з глини, м'яких породпорід каменя. Особливу увагу фахівців привернула бронзова статуетка оголеної танцівниці і скульптурне зображення бородатого чоловіка, що умовно іменується «жрецем». Також було дуже розвинене гончарне ремесло.
 
Дуже своєрідні печатки-амулети із зображеннями людей, богів і тварин, і, найголовніше, із зразками древньої писемності. Вона не була [[алфавіт]]ною і складалася з малюнків ([[піктограма|піктограм]]). Рядки розташовувалися горизонтально і включали в себе до 8 знаків. Писали справа наліво. Розшифровка цих написів досі ще не завершена, хоч встановлено дравідський характер мови. За малюнками на печатях можна робити висновки і про певний зв'язок [[релігія|релігії]] жителів Хараппи з подальшими релігійними віруваннями Індії (наприклад, зображення [[бог]]ів в позі [[йога|йоги]]). <!-- Існуює теорія, що саме від хараппів походить назва "[[слов'яни]]".-->