Стародавня Індія: відмінності між версіями

Були знайдені великі міські поселення — [[Хараппа]], [[Мохенджо-Даро]], [[Калібанган]]. Вони будувалися за схожими проектами і складалися з «цитаделі» — «верхнього» міста, розташованого на горбі, і «нижнього» міста з житловими спорудами. Будівлі зводилися з обпеченої цегли, зв'язуючим матеріалом був мулкий або гіпсовий розчин. Вулиці перетиналися суворо перпендикулярно, на перехрестях кути будівель закруглялися, щоб не перешкоджати рухові, ширина вулиць сягала не більше 10 метрів. Будинки не мали прикрас і вікон, що виходять на вулицю. Жителі цих древніх міст були дуже консервативні. Розташування вулиць не мінялося віками, а нові будинки зводилися на місці старих. У всіх містах була система [[каналізація|каналізації]], причому здійснювалося як водопостачання, так і відведення стічних вод. Нічого подібного в інших державах того часу ще не зустрічалося. Існували також громадські купальні, які служили швидше усього для ритуального обмивання. Ремісники навчилися добре обробляти метали - мідь, олово, бронзу, золото, срібло, але при цьому абсолютно не знали заліза. ОбширнимиВеликими були торгові зв'язки, про що свідчать знахідки гирьгирів і вимірювальної лінійки.

Археологи у великій кількості знаходять статуетки з глини, м'яких породпорід каменя. Особливу увагу фахівців привернула бронзова статуетка оголеної танцівниці і скульптурне зображення бородатого чоловіка, що умовно іменується «жрецем». Також було дуже розвинене гончарне ремесло.