Вільгельм Ліст: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис |
м →Друга світова війна: вікіфікація |
||
Рядок 97:
Після витіснення англійських військ з Салонік і [[Операція «Меркурій»|захоплення Криту]] В. Ліст, який вважав великим знавцем і фахівцем з цього регіону, [[10 червня]] [[1941]] [[Гітлер]]ом був призначений головнокомандувачем німецькими окупаційними військами на Балканах ([[Командування Вермахту «Південний Схід»|командування Вермахту на південному сході]]) (штаб [[Салоніки]]). Але на Балканах Ліст пробув недовго. У жовтні 1941 року він важко захворів, здав командування і виїхав до [[Німеччина|Німеччини]].
Понад 8 місяців Ліст вимушено знаходився поза службовою діяльністю. Тільки [[9 липня]] [[1942]] за рекомендацією начальника штабу [[ОКВ|верховного командування Вермахту]] генерал-фельдмаршала [[Вільгельм Кейтель|В. Кейтеля]] та генерал-полковника [[Франц Гальдер|Ф. Гальдера]] ([[Начальник Генерального штабу (Німеччина)|начальник Генерального штабу]] сухопутних військ) Гітлер призначив Ліста командувачем [[Група армій «A»|групою армій «А»]] ([[11-а армія (Третій Рейх)|11-а А]], [[17-а армія (Третій Рейх)|17-а А]], [[1-а танкова армія (Третій Рейх)|1-а ТА]], згодом й [[4-а танкова армія (Третій Рейх)|4-а ТА]]) на Східному фронті. Це призначення відбулося, попри те, що фюрер до того часу вже не мав особливих симпатій до Лісту (він мав інформацію про критичне ставлення фельдмаршала до авантюристичної політики [[Нацизм|нацистського керівництва]] Німеччини і особисто Гітлера).
Незабаром після вступу Ліста на посаду командувача [[група армій|групою армією]] очолювані ним війська завдали [[Ростовська операція (1942)|великої поразки Червоної Армії під Ростовом-на-Дону]], зайняли майже весь [[Північний Кавказ]] і у серпні 1942 вийшли до [[Головний Кавказький хребет|Головного Кавказького хребта]]. Однак тут погляди Ліста і Гітлера з питань оперативно-стратегічного планування подальших операцій на Кавказі різко розійшлися. Гітлер вимагав від Ліста продовжувати [[наступ]] за будь-яку ціну, але той відмовився це робити, посилаючись на нестачу сил і засобів, що були в його розпорядженні, неймовірно розтягнуті [[комунікації]] його військ, а також опір Червоної Армії, що незмінно зростав. Не допоміг зломити завзятість норовливого фельдмаршала і його терміновий виклик до [[Вервольф|ставки Гітлера у Вінниці]] ([[31 серпня]] [[1942]] року). Фюрер прийняв Ліста з підкресленою люб'язністю й уважно вислухав всі його доводи. Але після від'їзду фельдмаршала, який так і залишився при своїй думці, прийшов в лють, накинувся з гнівними докорами на своїх найближчих радників, що рекомендували йому призначити Ліста на пост командувача [[Група армій «A»|групою армій «А»]]. Він послав на [[Кавказ]] генерала [[Альфред Йодль|А. Йодля]] (начальник оперативного відділу [[ОКВ]]), наказавши йому на місці розібратися з обстановкою.
| |||