Джозеф Лоузі: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 38:
Оселившись в [[Англія|Англії]], Джозеф Лоузі перший час був вимушений працювати під псевдонімами Віктор Генбері (фільм «Сплячий тигр», 1954) та Джозеф Волтон («Близький незнайомець», 1956), оскільки актори побоювалися, що після роботи у фільмах Лоузі у них теж можуть виникнути проблеми у [[Голлівуд]]і. Як і в Америці, у Великій Британії Лоузі ставив переважно [[трилер]]и, забарвлені гіркотою, почуттям безнадійності, з рідкісними ліричними епізодами. Найвідоміший з них, «Прокляті» (1961) — фантастичний трилер, спрямований проти загрози атомної війни.
 
Найбільший успіх у 1960-і року Джозефу Лоузі принесли фільми, зняті у співдружності зі сценаристом [[Гарольд Пінтер|Гарольдом Пінтером]] «Слуга» ({{lang-en|The Servant}}, 1963), «Нещасний випадок» ({{lang-en|Accident}}, 1967, спеціальний приз журі [[Каннський кінофестиваль|МКФ в Канні]]) та «[[Посередник» ({{lang-en|The Go-Between}}фільм, 1971)|Посередник]]» (1971, «[[Золота пальмова гілка]]» Каннського кінофестивалю).
 
Загальна криза [[Кінематограф Великої Британії|англійського кіно]] у 1970-і роках змусила Джозефа Лоузі працювати в різних країнах Європи та світу. В [[Іспанія|Іспанії]] він знімає алегоричну драму переслідування «Ландшафт з фігурами» (1970), у [[Мексика|Мексиці]] та [[Італія|Італії]] — «Вбивство Троцького» (1972), у [[Норвегія|Норвегії]] — «Ляльковий будиночок» (1973) за [[Генрік Ібсен|Ібсеном]].