Російська визвольна армія: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 30:
== Передісторія ==
=== Передумови виникнення Власівської армії ===
 
На думку низки істориків, основними причинами виникнення антирадянських військових підрозділів та бажанням співпраці з німцями була незадоволеність значної частини населення радянською владою. Це незадоволення було викликано передусім відсутністю політичних свобод та прав, [[колективізація|політикою колективізації]], [[терор]]у та [[Репресії|репресій]] проти різних прошарків населення. До виникнення різних російських антирадянських націоналістичних рухів долучилися також протиріччя з часів [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]], коли низка монархічних організацій і Біло­го руху вбачали в початку військових дій проти [[СРСР]] можливість реваншу за поразку в [[Громадянська війна в Росії|Громадянській війні]].
 
Рядок 38 ⟶ 37:
 
=== Російські загони в складі Вермахту ===
 
 
 
З самого початку війни в лавах німецької армії вже служило сотні тисяч радянських громадян. Переважна більшість з них т. зв. ''[[хіві]]'' (від {{lang-de|Hilfswillige}}) виконували допоміжні функції в німецьких частинах&nbsp;— працювали [[Водій|шоферами]], конюхами, [[сапер]]ами і т.і. В бойових частинах хіві займалися підвезенням боєзапасів, зв'язком, евакуацією поранених. Пізніше хіві переводилися в склад охранних команд та антипартизанських загонів, отримували зброю і воювали разом з німецькими частинами. В [[Люфтваффе|німецькій авіації]] існували не тільки числений технічний та обслуговуючий персонал з перебіжчиків, але й [[льотчик]]и. Таким чином за станом на лютий [[1945]]&nbsp;р. загальна кількість радянських добровольців становила близько 600,000 чоловік <ref name="">Національні Добровольчі з'єднання в Вермахті и Ваффен-СС [http://bka-roa.chat.ru/hiwi.htm Добровольці допоміжної служби]</ref>.
 
Рядок 50 ⟶ 46:
 
=== Ідеологічне підґрунтя РОА ===
[[Файл:Konr plakat.jpg|міні|праворуч|300пкс|Агітаційний плакат КОНР]]
 
[[Файл:Konr plakat.jpg|міні|праворуч|300пкс|Агітаційний плакат КОНР]]З самого початку війни в лавах [[Вермахт]]у служила велика кількість радянських і російських військовослужбовців, які здебільшого дотримувалися різних цілей і ідеологій&nbsp;— від [[Монархія|монархізму]] деяких колишніх білогвардійців, незалежності [[козак]]ів в межах обіцяної [[Казакія|Казакії]] до простого неприйняття сталінського режиму і бажання помститися за кривди колективізації та репресії. Незважаючи на поради спеціалістів по Радянському Союзу і Росії, з початку війни [[Гітлер]] під впливом власних расових теорій відмовлявся активно залучати російські [[емігрант]]ські кола та перебіжчиків до створення російських державних структур, альтернативних сталінським.
 
В [[1942]]&nbsp;р. з'явилася т.зв. [[Смоленська декларація РОА|Смоленська декларація]] підписана [[27 грудня]] [[1942]]&nbsp;р. в [[Берлін]]і, в якій Власов звертався до воїнів [[Червона армія|Червоної Армії]] вже від імені Російського Комітета, який начебто розташовувався в [[Окупація|окупованому]] [[Смоленськ]]у. [[13 січня]] [[1943]] р. Російський Комітет звертався до бійців, командирів Червоної Армії та до усього російського народу та інших народів [[СРСР]] з закликом встати на боротьбу з [[більшовизм]]ом. Конкретні кроки по створенню РОА були здійснені тільки у [[1944]] році, коли хід війни почав складатися не на користь Німеччини. [[16 вересня]] [[1944]]&nbsp;р. під час зустрічі Власова з [[Генріх Гіммлер|Гіммлером]] був остаточно узгоджений намір приступити до активного створення окремої російської армії. Наміром Власова було створити до літа [[1945]] року принаймні 10 [[Піхота|піхотних]] [[Дивізія|дивізій]], один [[танк]]овий [[полк]], запасні [[Бригада|бригади]] і полки, офіцерську школу, групи підтримки та [[Авіація|авіацію]] <ref name="Хоф1">Хоффманн Й. Історія власівської армії. [http://militera.lib.ru/research/hoffmann/05.html Глава 1. Основи РОА] Paris: Ymca-press, 1990, ISBN 3-7766-2330-6 </ref>.
Рядок 58 ⟶ 54:
 
== Склад РОА ==
 
 
 
Проголошення Празького маніфесту та призначення Власова отримало схвальну реакцію серед багатьох росіян, як тих, хто вже воював проти Сталіна в окремих російських загонах, так і серед російських емігрантських кіл і навіть серед чисельних громадян СРСР, які були вивезені на примусові роботи до Німеччини. За свідченням штабу РОА після проголошення маніфесту кількість добровільних заяв на вступ до армії перевищувала 2,5&nbsp;— 3 тисячі в день. Безумовно на деяких полонених чинили тиск, але більшість добровольців записувалися в армію Власова з інших причин, не останньою з яких був російський патріотизм та прагнення визволити Росію від більшовизму <ref name="Хоф5"/>. Прапором РОА був обраний російський прапор [[Петро I|Петра І]] і члени РОА почали змінювати німецьку символіку на власне російську. При штабі багатьох з'єднань [[Вермахт]]у, в [[Табір військовополонених|таборах для військовополонених]] з'явилися представники [[КОНР]], які проводили агітаційну роботу і активно записували добровольців до РОА. До кінця листопада [[1944]]&nbsp;р. кількість заяв на вступ до армії Власова сягнула 300 000 <ref name="Хоф5"/>.
 
Рядок 111 ⟶ 104:
 
[[Категорія:Історія СРСР]]
[[Категорія:Армія]]
[[Категорія:Російська визвольна армія]]
[[Категорія:Росія]]
[[Категорія:Друга світова війна]]
[[Категорія:Російські колабораціоністські формування в Другій світовій війні]]
[[Категорія:Російський колабораціонізм]]