Тотонікапан (департамент): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
вікіфікація
Рядок 2:
| назва = Тотонікапан
| місцева_назва = {{lang-es|Totonicapán}}
| зображення =
| зображення_розмір =
| зображення_підпис =
Рядок 87:
| скорочення3 =
}}
'''Тотонікапа́н''' ({{lang-es|Totonicapán}})  — департамент в західній гірській частині [[Гватемала|Гватемали]]. Адміністративний центр департаменту, місто [[Тотонікапан]], розташоване на висоті 2 495  м над рівнем моря.
 
== Географія ==
Це один з найменших за площею департаментів (1061 км²) з високою щільністю населення (373 633 чоловік, 352 людини на км²). Тотонікапан межує з 4 іншими департаментами: на півночі [[Уеуетенанго (департамент)|Уеуетенанго]], на сході [[Кіче (департамент)|Кіче]], на півдні [[Солола (департамент)|Солола]], на заході [[Кесальтенанго (департамент)|Кесальтенанго]].
 
Клімат в більшій частині департаменту холодний, але приємний. Найбільш м'який клімат в муніципалітетах Санта-Марія-Чикімула та Момостенанго. Особливості клімату Тотонікапан - — вітри та тумани, що формують в певні дні особливу мряка, звану місцевими жителями «Salud del Pueblo».
 
== Історія ==
Поселення Тотонікапан були описані ще в 1689 році в книзі [[Франсіско де Фуентес-і-Гусман|Франсиско де Фуентес-і-Гусмана]] «Флорида, або Вибране нагадування».
 
У липні 1820 тубільці [[кіче]] Тотонікапан повстали проти уряду у відповідь на надмірну данину, накладену іспанським королем [[Фердинанд VII|Фердинандом VII]]. Повстання очолили Атанасіо Тзул ({{lang-es|Atanasio Tzul}}) і Лукас Агілар ({{lang-es|Lucas Aguilar}}). Після повалення влади Тзул оголосив себе [[король|королем]] незалежної провінції, а Агілар [[президент]]ом. Їхнє правління тривало близько 20 днів, після чого воно було придушене силами сусіднього департаменту Кетсальтенанго під керівництвом дона Пруденсио Косара ({{lang-es|Prudencio Cózar}}). Бунтівники були захоплені, висічені і ув'язнені <ref name="tzu">[http://web.archive.org/web/20070814113459/http://www.lexenesis.com/lexenesis/Paginas/historia/perso3.htm ATANASIO TZUL] {{ref-es}} </ref>.
 
У 1838-18401838–1840 роках Тотонікапан входив в республіку [[Лос-Альтос (держава)|Лос-Альтос]].
 
== Населення ==
На території департаменту проживають представники корінної народності [[кіче]], які говорять [[кіче (мова)|однойменною мовою]]. Багато хто, особливо чоловіки, також говорять [[іспанська мова|іспанською]] <ref name = "ser"> [http://www.inforpressca.com/municipal/mapas_web/totonicapan/totonicapan.php# DEPARTAMENTO DE TOTONICAPAN], SERVICIO DE INFORMACIÓN MUNICIPAL (SIM) {{ref-es}} </ref>.
 
== Адміністративний поділ ==
Рядок 118:
== Економіка ==
[[Файл: Cuatro Caminos Guatemala.JPG|thumb|left|Чотирт дороги ('' Cuatro Caminos '')]]
Основні галузі економіки -&nbsp;— сільське господарство, легка промисловість. Вирощуються [[пшениця]], [[кукурудза]], [[квасоля]], [[картопля]], [[овес]], [[ячмінь]] та інші культури. Розвинене [[вівчарство]], виробництво вовняних виробів. Також виробляються меблі та керамічні вироби <ref name = "tot"> [http://www.guatemala.gob.gt/toto.php Totonicapán] {{ref-es}} </ref>.
 
Важливим транспортним вузлом є ''Cuatro Caminos'' (букв. Чотири дороги) -&nbsp;— перехрестя автодоріг, провідних в [[Кесальтенанго]], [[Гватемала (місто)|Гватемалу]], [[Гуегуетенанго]], [[Тотонікапан]] <ref name="cua">[http://maps.google.com/maps?f=q&source=s_q&hl=ru&geocode=&q=Cuatros+Caminos&sll=15.783471,-90.230759&sspn=3.002188,4.9823&g=%D0%B3%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0&ie=UTF8&hq=Cuatros+Caminos&hnear=%D0%93%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0&ll=14.908988,-91.441891&spn=0.005889,0.009731&t=h&z=17 Cuatro Caminos] на [[Карти Google | Картах Google]] </ref>.
 
== Пам'ятки ==
[[Файл: 281 8125.JPG|thumb|left|Церква в Сан-Андрес-Шекул]]
Серед природних визначних пам'яток Тотонікапан -&nbsp;— джерела [[термальні води|термальних вод]] та [[національний парк]] в горах Момостенанго.
 
У Сан-Андрес-Шекул привертає увагу церква, побудована в першій половині XVII століття. У ній змішані стиль [[бароко]] і місцеві тубільні та креольські мотиви. Особливо цікавий фасад, на якому зображені більше 250 фігур <ref name = "ser" />.
 
== Примітки ==