Папірус Еберса: відмінності між версіями

'''Папірус Еберса''' — медичний твір, написаний [[Ієратичне письмо|ієратичним письмом]] на [[папірус]]і і складений в [[Стародавній Єгипет|Стародавньому Єгипті]]. Поряд з [[папірус Едвіна Сміта|папірусом Едвіна Сміта]], відноситься до найстаріших із відомих збережених рукописів і, особливо, текстів медичного змісту. Містить великий список різних хвороб, інформацію про їх симптомівсимптоми, діагностикузаходи діагностики та методи лікування. В ньому є, ​​зокрема, опис приготування ліків і методів лікування в областяхгалузі травматології, боротьби з паразитами, стоматології, а також з гінекології та [[Контрацепція|контрацепції]].

Раніше більшість дослідників відносили створення папірусу Еберса до останньої чверті XVI століття до н. е. (версія [[Карл Ріхард Лепсіус|Ріхарда Лепсіуса]]). Однак сучасні палеографні[[Палеографія|палеографійні дослідження]] доводять, що папірус був написаний кількома десятиліттями раніше, в роки правління фараона [[Яхмос I|Яхмоса I]] і, очевидно, містить витяги з ще більш ранніх творів.

Папірус Еберса був виявлений німецьким єгиптологом і письменником [[Георг Еберс|Георгом Еберсом]] в [[Фіви|Фівах]] ([[Верхній Єгипет]]) взимку 1872/1873 років та ним придбаний для Лейпцігського музею. В 2010-х роках він зберігається у бібліотеці [[Лейпцизький університет|Лейпцизького університетуЛейпциг]]ського музею. У 1874 році він був Г. Еберсом опублікований. У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]], внаслідок бомбардувань Лейпцига англо-американською авіацією, папірус сильно постраждав. З 108 розділів списку (розділи 28-29 були при складанні пропущені) загинули розділи 48, 49, 55, 80-82, 93/110, 98/106, 99, 100/104, 101, 102/103 і 105. Сильно пошкоджені і збереглися лише в фрагментах розділи 54, 56, 94 і 109. Сам папірус мав вигляд довгого сувою (більше 20 метрів завдовжки). З 2010-х років його зберігають у бібліотеці [[Лейпцизький університет|Лейпцизького університету]].

Папірус Еберса являє собою свого роду «медичну [[Енциклопедія|енциклопедію]]» древніх єгиптян. У ньому міститься більш 900 прописів ліків для лікування хвороб [[Травна система|шлунково-кишкового тракту]], [[Дихальна система|дихальної]] і [[Серцево-судинна система|серцево-судинної систем]], порушень слуху і зору, різного роду [[Інфекційні захворювання|інфекційних процесів]] та глистових[[Гельмінтози|глистяних інвазій]]. Єгипетські лікарі користувалисявикористовували мазямимазі, пластирамипластири, примочкамипримочки, мікстурамимікстури, клізмамиклізми йта іншимиінші лікарськимилікарські формамизасоби. Основами для приготування ліків служили молоко, мед, пиво, вода священних джерел, рослинні олії. Деякі прописи містили до 40 компонентів, багато з яких не вдаєтьсявдалося поки ідентифікувати, що ускладнює їх вивчення. До складу ліків входили рослини (цибуля, гранат, алое, виноград, фініки, снодійний мак, лотос, папірус тощо), мінеральні речовини (сірка, сурма, залізо, свинець, алебастр, сода, глина, селітра тощо), а також частини тіла різних тварин.

Крім глав про захворювання очей і шкіри, а також кишечника і боротьби з [[Гельмінти|глистами]] та іншими паразитами, в папірусі розглядаються питання гінекології й запобігання вагітності, хірургічного лікування наривів та пухлин, стоматології, вправляння вивихів, догляду за опіками. Окрема глава присвячена роботі серця і кровоносних судин. Хоча єгиптяни приписували діяльності серця набагато більше значення — в ​​тому числі «управління» всіма рідинами людського тіла (рухом сечі, поту, сліз, сперми), в той же час вони правильно вказували на знаходженнянаявність кровоносних судин у всіх частинах тіла і на серце — як їх центр йта рушійну силу крові. Крім цього, невеликий розділ присвячений нервовим захворюванням (депресіям).

== ЛітератураДжерела ==

[[Категорія:Медицина Стародавнього світуСвіту]]