Реальний час: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
→Див. також: доповнення |
м робот косметичні зміни |
||
Рядок 4:
Приклади часових характеристик і пов'язаних з ними обмеженнями:
* ''[[дедлайн]]'', {{lang-en|deadline}} — граничний термін завершення якоїсь роботи;
* ''[[латентність]]'', {{lang-en|latency}} (від {{lang-la|latentis}} —
* ''[[джитер]]'', (від {{lang-en|jitter}} — тремтіння) — розсіювання значень часу відгуку, у телекомунікаційних технологіях розсіювання максимального і мінімального часу проходження [[Internet Protocol#Структура IP-пакету|пакету]] від середнього<ref>RFC 3393 IP Packet Delay Variation Metric for IP Performance Metrics (IPPM).</ref>.
== Види ==
Також використовуються поняття:
* ''жорсткий реальний час'' — режим роботи системи, при якому порушення часових обмежень рівнозначно відмові системи і веде до неможливості вирішення поставленої задачі;
* ''м'який реальний час'' — режим роботи системи, при якому порушення часових обмежень призводять до зниження якості роботи системи.
Будь-яка система називається ''системою реального часу'' (СРЧ), якщо правильність її функціювання залежить не тільки від логічної коректності обчислень, але і від часу, за який ці обчислення проводяться. Тобто для подій, що відбуваються у такій системі, те, ''коли'' ці події відбуваються, так само важливо, як логічна коректність самих подій. У цьому випадку вважають, що система працює у режимі реального часу.
Рядок 18:
Основною особливістю є необхідність використання спеціалізованих програмних, апаратних та алгоритмічних рішень:
* [[Промисловий комп'ютер|промислових комп'ютерів]], [[програмований логічний контролер|програмованих логічних контролерів]],
* [[операційна система реального часу|операційних систем реального часу]] (ОСРЧ), що є програмною базою для створення сучасних інформаційних систем реального часу;
* [[мова програмування|мов програмування]] реального часу<ref>[http://lib.mexmat.ru/books/35733 Янг С. Янг С. Алгоритмические языки реального времени/С. Янг ; ред. В.В. Мартынюк ; пер. с англ. Л.В. Ухова. - 1985]</ref>;
Рядок 24:
* «індустріальних СУБД» <ref>[http://www.asutp.ru/?p=600373 Любашин А. Н. Реляционные базы данных и IndustrialSQL Server — база данных реального времени]</ref>;
* [[промислова мережа|промислових мереж]], інтерфейсів і протоколів для побудови [[розподілена система керування|розподілених систем керування]] ([[RS-485]], [[RS-422]], [[RS-232]], [[Modbus]], [[Profibus]], [[Controller Area Network|CANBus]], [[VMEbus]], Industrial[[Ethernet]], [[IEEE-488]] і т. п.);
* спеціальних алгоритмів <ref>[http://logic.pdmi.ras.ru/~hirsch/students/effalg-2001/lecture3.pdf
== Приклади систем, що працюють у реальному часі ==
Приклади систем, що працюють в режимі реального часу:
Рядок 32:
* [[АСНД]] в галузі [[Ядерна фізика|ядерної фізики]];
* Система обробки аудіо- та відеопотоків при трансляції у [[Прямий ефір|прямому ефірі]];
* Інтерактивна [[
== Див. також ==
| |||