Ранній новий період: відмінності між версіями

[[FileФайл:Waldseemuller map 2.jpg|thumb|right|210px|center|[[Мапа Вальдземюлера]] 1507]]

[[Капіталізм|Капіталістичні]] економіки та установи ставали більш складними і глобально вираженими. Цей процес почався із середньовічних італійських [[Місто-держава|міст-держав]], зокрема, [[Генуя|Генуї]], [[Венеція|Венеції]] та [[Мілан|Мілана]]а. На початку сучасного періоду також спостерігався підйом і початок домінування економічної теорії [[Меркантилізм|меркантилізму]]. Цей період свідок європейської колонізації 15 - 19 століття, яка поширила [[Історія християнства|християнство]] по всьому світу.

Тенденції раннього нового часу в різних регіонах світу являють собою відхід від середньовічних способів організації, іноді політичних та економічних. У Європі період став свідком занепаду [[Феодалізм|феодалізму]], що включає в себе також [[Реформація|Реформацію]], злощасну [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічну війну]], [[Комерційна революція|Комерційну революцію]], [[Європейська колонізація Америки|європейську колонізацію Америки]] і [[Золотий вік піратства|золотий вік піратства]]. Управління Китаєм на початку раннього сучасного періоду [[Династія Мін|династією Мін]] «однією з найбільших епох організованого керівництва та соціальної стабільності в людській історії».<ref>Edwin Oldfather Reischauer, John King Fairbank, Albert M. Craig (1960) A history of East Asian civilization, Volume 1. East Asia: The Great Tradition, George Allen & Unwin Ltd.</ref> До 16 століття економіку Мін стимулювала торгівля з Португалією, Іспанією та Голандією. У період [[Період Адзуті-Момояма|Адзуті-Момояма]] в Японії почалася [[торгівля з південними варварами]] після прибуття перших європейців - португальців.

== Європа і Захід ==

У [[Західна Європа|Західній Європі]] цю епоху називають ранній сучасниий європейський період,що включає в себе протестантську [[Реформація|Реформацію]], [[Європейські релігійні війни]], [[Епоха великих географічних відкриттів|Епоху Великих географічних відкриттів]] і початку [[Колоніалізм|європейського колоніалізму]], зростання сильного централізованого уряду, початок формування [[Національна держава|національним держав]], які є прямими попередниками сучасних держав, епоху [[Просвітництво|Просвітництва]] і наукових досягнень першого етапу [[Промислова революція|Промислової революції]]. Поява культурного і політичного домінування [[Західна цивілізація|Західного Світу]] протягом цього періоду відома як [[Велика дивергенція]].

=== Європейські королівства та культурні рухи ===

У ранній сучасний період [[Священна Римська імперія]] об'єднувала землі Центральної Європи під владою [[Імператори Священної Римської імперії|імператора Священної Римської імперії]]. Першим імператором Священної Римської імперії був [[Оттон I Великий|Оттон I]]. Імперія проіснувала до 1806 р. і була ліквідована в ході [[Наполеонівські війни|Наполеонівських війн]], а останній імператор [[Франц II]] [[Абдикація|відмовився]] від престолу. Незважаючи на свою назву, протягом більшої частини своєї історії імперія не включала Рим в межах своїх кордонів.

Відродження було культурним рухом, яке охопило період 14 - 17 століття, що почався в Італії в епоху [[Пізнє Середньовіччя|пізнього середньовіччя]], а потім поширився на всю Європу. Термін також використовується більш вільно як означення історичного періоду, але період Відродження не був рівномірним по всій Європі, це узагальне використання терміну. Як культурний рух, Відродження охоплює початок навчання на основі [[Античність|класичних античних]] джерел, розвиток лінійної [[Аксонометрія|перспективи]] в живописі, і поступове, але широке поширення [[Історія освіти|освітньої]] реформи.

[[FileФайл:Press -Bettman.jpg|thumb|left|<center>Гутенберг випробовує верстат (кольорова гравюра створена, ймовірно, в 19 столітті)</center>]]

[[Йоганн Гутенберг]] вважається першим європейцем, що почав використовувати рухомий тип [[Друкарство|друку]], близько 1439, і глобальним винахідником [[друкарський верстат|друкарського верстату]]. [[Миколай Коперник]] розробив всеосяжну [[геліоцентризм|геліоцентричну]] [[космологія|космологію]], яка витіснила [[Земля|Землю]] з центру Всесвіту.<ref>A Greek mathematician, [[Aristarchus of Samos]], had already discussed heliocentric hypotheses as early as the third century BCE. However, there is little evidence that he ever developed his ideas beyond a very basic outline [[#Reference-Dreyer-1953|(Dreyer, 1953]], [http://www.us.archive.org/GnuBook/?id=historyofplaneta00dreyuoft#148 pp.135–48]; [[#Reference-Linton-2004|Linton, 2004, p. 39)]].</ref> Його книга, ''[[De Revolutionibus Orbium coelestium]]'' (''Про обертання небесних сфер'') заснувала сучасну [[асторономія|астрономію]] і викликала [[Науково-технічна революція|наукову революцію]]. Ще однією видатною людиною був Макіавеллі, італійський політичний мислитель. Він вважається засновником сучасної [[Політологія|політичної науки]]. Макіавеллі відомий своїм коротким політичним трактатом, [[Державець (книга)|Державець]], твором реалістичної [[політична філософія|політичної теорії]].

Серед особистостей королівської влади того часу, помітним був [[Карл Сміливий]] (або Карл Нерозважливий),<ref>The title was derived from his savage behavior against his enemies, and particularly from a war with France in late 1471: frustrated by the refusal of the French to engage in open battle, and angered by French attacks on his unprotected borders in Hainault and Flanders, Charles marched his army back from the Ile-de-France to Burgundian territory, burning over two thousand towns, villages and castles on his way—Taylor, Aline S. ''Isabel of Burgundy''. Lanham, Md: Madison Books, c2001, pp. 212–213</ref> останній із Валуа, герцог Бургундський, його рання смерть важливий момент в історії Європи. Карла часто вважають останнім представником феодального духу, це людина, яка не мала жодної якості, окрім сліпої хоробрості.

Після смерті Карла залишилась незаміжньою його дев'ятнадцятирічна донька і спадкоємиця, [[Марія Бургундська]]. Її шлюб буде мати величезні наслідки для політичного балансу в Європі. [[Фрідріх III (імператор Священної Римської імперії)|Імператор Фрідріх III]] влаштував шлюб своєму сину [[Максиміліан I (імператор Священної Римської імперії)|Максиміліану I]], майбутньому імператору Священної Римської імперії, за допомогою мачухи Марії Маргарет. У 1477 році територія [[Герцогство Бургундія|герцогства Бургундського]] була приєднана до Франції. У тому ж році Марія одружилася з Максиміліаном, [[Список правителів Австрії|ерцгерцогом Австрії]], надаючи [[Династія Габсбургів|Габсбургам]] контроль за частиною своєї бургундської спадщини.

[[Клод де Гіз|Клод Лотаринґський]] був першим [[Графи і герцоги де Гіз|герцогом Гіз]], від 1528 до його смерті. Клод відзначився у [[битва біля Мариньяно|битві біля Мариньяно]] (1515), і довго не міг оговтатися від двадцяти двох ран, отриманих в бою. У 1523 році він став губернатором [[Шампань (провінція)|Шампані]] і [[Бургундія|Бургундії]], перемігши в [[Нефшато (Вогези)|Нефшато]] імперські війська, які вторглися в цю провінцію. У 1525 році він знищив [[Анабаптисти|анабаптистську]] [[Селянська війна в Німеччині|селянську армію]], яка перевищувала армію [[Лотарингія (герцогство)|Лотарингії]], в [[Люпстен|Люпстені]]і, недалеко [[Саверн|Саверна]]а. Після повернення Франциска I з полону в 1528 році, Клод був герцогом де Гіз і [[Пер Франції|пером Франції]], хоча до цього часу тільки князі королівської династії носили титул герцога і пера Франції. Гізи, як молодша гілка суверенної династії Лотарингів і нащадки [[Анжуйська гілка династії Валуа|династії Анжу]], заявляли перевагу [[Бурбони|Бурбонських]] князів [[Князі Конде|Конде]] і [[Князі Конті|Конті]].

У Англії королем був [[Генріх VIII (король Англії)|Генріх VIII]], він займає особливе місце в історії [[Британська монархія|англійської монархії]]. Хоча більшу частину свого правління він жорстоко придушував впливи [[Протестантизм|протестантської Реформації]] в Англії, рух, що започаткував [[Джон Вікліф]] у 14 столітті, він більш відомий своєю політичною боротьбою з [[Римо-Католицька Церква|Римом]]. Це протистояння в результаті призвело до відділення [[Англіканська церква|Церкви Англії]] від папської влади, [[розпуск монастирів|розпуску монастирів]], проголошення себе в якості [[Верховний Глава Церкви Англії|Верховного Глави Церкви Англії]]. Хоча за чутками Генріх став протестантом на смертному одрі, він підтримував католицькі церемонії і доктрини протягом всього свого життя. Королівська підтримка [[Англійська реформація|Англійської Реформації]] почалося з його спадкоємців, набожного [[Едвард VI|Едуарда VI]] і прославленої [[Єлизавета I (королева Англії)|Єлизавети I]], в той час як [[Марія I Тюдор|Марія]] тимчасово відновила папську владу над Англією. Генрі також контролював правове об'єднання Англії і [[Уельс|Уельсу]]у відповідно до Законів з Уельських Актів 1535-1542. Він відомий тим, що мав шість дружин, двом з яких [[Обезголовлювання|відрубали голову]].

[[Гуситські війни|Гуситські Хрестові походи]], спричинені військовими діями противниками і послідовниками [[Ян Гус|Яна Гуса]] в [[Богемія|Богемії]] закінчилися [[Битва під Гротніками|Битвою під Гротніками]]. Також відомо, що Гуситські війни були першими з європейських війн, в якій ручна вогнепальна зброя, така як [[мушкет|мушкети]]и внесла вирішальний внесок. Взагалі Гуситські Хрестові походи були непереконливими.

Реформація спричинила початок серії змін у християнському корпусі. [[Мартін Лютер]] кинув виклик католицькій церкві, чим розпочав Реформацію. Протестантська Реформація була християнським реформаторським рухом у Європі, що в цілому почався з [[Дев'яносто п'ять тез|дев'яноста п'яти тез]] Мартіна Лютера, хоча існував ряд попередників, таких як [[Ян Гус|Йоганн Гус]], що передували цій події. Протестантський рух 16-го століття відбувся під захистом виборців Саксонії. [[Саксонія (курфюрство)|Курфюрство Саксонії]] було незалежним спадковим курфюрством [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]]. [[Фрідріх III (курфюрст Саксонії)|Курфюрст Фрідріх III]] створив [[Університет Мартіна Лютера|університет у Віттенберзі]] в 1502 році. [[Августинці|Чернець-августинець]] Мартін Лютер став професором філософії в 1508 році. У той же час, він став одним з проповідників у замковій церкві у Віттенберзі. 31 жовтня 1517, він розмістив дев'яносто п'ять тез проти продажу [[Індульгенція|індульгенцій]] на дверях Церкви всіх святих.<ref name="Simon-120-121">{{cite book |first=Edith |last=Simon |title=Great Ages of Man: The Reformation |pages=120–121 |publisher=Time-Life Books |year=1966 |isbn=0-662-27820-8}}</ref> Це були тези для дискусії, що критикувала Церкву і Папу. Найбільш гострі моменти зосереджені на практиці продажу індульгенцій і політики церкви про [[чистилище]]. Реформаторський рух незабаром розділився вздовж певних ліній доктрини. Духовні протиріччя між різними провідними фігурами призвели до появи конкуруючих протестантських церков. Найбільш важливою конфесією,що з'явилася прямо з Реформації було [[Лютеранство]], а також Реформаторство / [[Кальвіністська церква|Кальвінізм]] / [[Пресвітеріанство]]. Процес реформації мав різні причини і наслідки в інших країнах. В Англії, де вона породжує [[Англіканська церква|англіканство]], період став відомим як [[Англійська реформація]].

Португальська інквізиція була місцевим аналогом більш відомої Іспанської інквізиції. Римська інквізиція охоплювала велику частину [[Апеннінський півострів|італійського півострова]], а також [[Мальта|Мальту]], існували окремі осередки папської юрисдикції в інших частинах Європи, в тому числі в [[Авіньйон|Авіньйоні]]і.

[[FileФайл:Cantino Planisphere.jpg|thumb|right| [[Планісфера Кантіно]] (1502), найстаріша португальська морська карта, що показує результати дослідження [[Васко да Гама|Васко да Гами]] до Індії, [[Христофор Колумб|Колумба]] до Центральної Америки, [[Гашпар Кортиріал|Гашпар Кортиріала]]а у Ньюфаундленд і [[Педру Альваріш Кабрал|Педру Альваріш Кабрала]]а до Бразилії]]

[[Епоха великих географічних відкриттів]] - період початку 15 століття - початку 17 століття, протягом якого європейські кораблі подорожували по всьому світу для пошуку нових торгових шляхів і партнерів для зростаючого капіталізму в Європі. Також вони шукали торгові товари, такі як золото, срібло і [[спеції]]. У процесі своїх досліджень, європейці зіткнулися з новими народами і нанесли на карту землі, раніше їм невідомі. Цей фактор у ранньомодерному європейському періоді мав [[Протоглобалізація|глобалізаційний]] характер; «відкриття» Америки і зростання стійких контактів між раніше ізольованими частинами земної кулі стало важливою історичною подією.

[[Комерційна революція]] - період економічної експансії, [[колоніалізм|колоніалізму]]у і меркантилізму, який тривав приблизно з 16 століття до початку 18 століття. Починаючи з [[Хрестові походи|Хрестових походів]], європейці заново відкривають спеції, шовк та інших товари, рідкісні в Європі. Такий розвиток подій створив нове бажання для торгівлі, яка розширилася в другій половині [[Середньовіччя]]. Європейські країни у 15 і 16 століттях через [[Епоха великих географічних відкриттів|географічні відкриття]] шукали нові торгові шляхи, що дозволило європейським державам побудувати широкі й нові [[Міжнародна торгівля|торгові міжнародні мережі]]. А також нації шукали нові джерела багатства. Щоб здобути це нове багатство були створені нові економічні теорії та практики. Через конкуруючі національні інтереси, нації бажали збільшення впливу у світі через свої колоніальні імперії. Комерційна революція відзначена збільшенням загальної торгівлі, зростанням невиробничих занять, наприклад, банківської справи, страхування та інвестування.

File:Native gold nuggets.jpg|Золото підживлює європейську колонізацію Америки. Дослідники повідомляли, що [[індіанці|корінні американці]] в [[Центральна Америка|Центральній Америці]], [[Перу]], [[Еквадор|Еквадорі]]і та [[Колумбія|Колумбії]] мали його у великих кількостях.

[[Золоте століття піратства]] - термін, що позначає один або декілька спалахів [[піратство|піратства]] у ранній новий період. У широкому визначенні століття піратства простягається від середини 17 століття до середини 18 століття. Буканьєрський період охоплює приблизно кінець 17 століття. Герої періоду - англо-французькі моряки, які базувались на Ямайці і Тортуга й атакували іспанські колонії і судна в Карибському морі та східній частині Тихого океану. На рубежі 18-го століття з'являється [[Піратське Коло]]. Воно асоціювалося з дальніми плаваннями від Бермудських островів і Америки, далі грабунки суден мусульман і Ост-Індської компанії і кінцева мета - Індійський океан і Червоне море. Війна за іспанську спадщину розширила період до початку 18-го століття, англо-американські моряки і приватники залишаються безробітними до кінця війни, тому в цей час масове піратство за іспанську спадщину проявилося в Карибському морі, американському східному узбережжі, узбережжі Західної Африки і в Індійському океані.

У період [[Бароко]] відбулася [[Тридцятирічна війна|Тридцятилітня війна]] в Центральній Європі, яка скосила населення на 20%. Договори 1648 року поклали край кільком війнам у Європі й дали початок [[Суверенна держава|суверенним державам]]. [[Вестфальський мир]] відноситься до двох мирних договорів у [[Оснабрюк|Оснабрюці]] і [[Мюнстер|Мюнстері]]і, підписаних 15 травня і 24 жовтня 1648 року відповідно, написаний французькою мовою, цей договір завершив Тридцятирічну війну [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]] (сьогодні головним чином Німеччина) і Вісімдесятирічну війну між Іспанією і [[Республіка Об'єднаних провінцій|Республікою Семи Сполучених Нідерландів]]. У переговорах беруть участь [[імператор Священної Римської імперії]] [[Фердинанд III Габсбург|Фердинанд III]] ([[Династія Габсбургів|Габсбург]]), королівство Іспанії, Франція та Швеція, Нідерланди, їх союзники серед князів та [[Імперське Вільне місто|Імперські Вільні міста]] Священної Римської імперії.

Протягом більшої частини правління [[Людовик XIV|Людовика XIV]], який відомий як Король-Сонце, Франція залишалась провідною державою в Європі, брала участь у трьох великих війнах - [[Франко-голландська війна 1672—1678|Франко-голландська війні]], [[Війна Аугсбурзької ліги|Війні Аугсбурзької ліги]], [[Війна за іспанську спадщину|Війні за іспанську спадщину]] - і двох менших конфліктах - [[Деволюційна війна|Деволюційній війні]] і [[Війна за Возз'єднання|Війні за Возз'єднання]]. Людовик вірив у [[Божественне право королів]], теорію про те, що король коронований Богом і підзвітний йому одному. Тому він вже давно вважається архетипічним [[Абсолютизм|абсолютним монархом]]. Людовик XIV продовжував роботу свого попередника - створення [[централізований уряд|централізованої держави]], управління зі столиці, щоб змести залишки [[феодалізм|феодалізму]]у, які збереглися в деяких частинах Франції. Йому вдалося зруйнувати владу провінційного дворянства, а також змусити багатьох видатних дворян жити з ним у його розкішному [[Версальський палац|Версальському палаці]].

Люди, які займають чільне місце у політичному і військовому житті Франції в цей період: [[Джуліо Мазаріні]], [[Жан-Батист Кольбер]], [[Анрі де Тюренн]], [[Себаст'єн ле Претр де Вобан|Вобан]]. Протягом цього періоду французька культура процвітала також, про що свідчить велика слава таких особистостей, як [[Мольєр]], [[Жан Расін|Расін]], [[Нікола Буало|Буало]], [[Жан де Лафонтен|Лафонтен]], [[Жан Батіст Люллі|Люллі]], [[Шарль Лебрен|Лебрен]], [[Гіацинт Ріґо|Ріґо]], [[Луї Лево|Лево]], [[Жуль Ардуен-Мансар|Жуль Ардуен-Мансар]], [[Клод Перро]] і [[Андре Ленотр|Ленотр]].

[[Війна за іспанську спадщину]] тривала з 1701 по 1714 роки, в її ході кілька європейських держав об'єдналися, щоб зупинити можливі об'єднання королівств Іспанії і Франції в рамках єдиного монарха Бурбона, порушиуючи [[Баланс сил (геополітика)|співвідношення сил]] у Європі. Війна проходила в основному в Європі, але й включала [[Війна королеви Анни|Війну королеви Анни]] в Північній Америці. Війна відома військовим керівництвом таких помітних генералів, як [[Клод Луї Гектор де Віллар| герцог де Віллар]], [[Джеймс Фітцджеймс|герцог Бервік.]], [[Джон Черчиль, герцог Мальборо|герцог Мальборо]] і [[Євгеній Савойський|принц Євгеній Савойський]].

[[Утрехтський мир 1714|Утрехтський мир]] встановлений після низки окремих мирних договорів підписаних у голландському місті [[Утрехт|Утрехті]]і, укладений між різними європейськими державами, що сприяло закінченню Війни за іспанську спадщину. На дипломатичній зустрічі були присутні франзузький король Людовик XIV та іспанський король [[Філіп V Анжуйський|Філіп V]], з одного брку, і представники королеви Великобританії [[Анна Стюарт|Анна]], [[Савойське герцогтство|Савойського герцогтства]], і [[Республіка Об'єднаних провінцій|Об'єднаних провінцій]], з іншого. Договір зареєстрував поразку французьких амбіцій, виражених у війнах [[Людовик XIV|Людовіка XIV]] і зберіг європейську систему, засновану на [[Баланс сил (геополітика)|балансі сил]].<ref>R.R. Palmer, ''A History of the Modern World'' 2nd ed. 1961, p. 234.</ref> [[Утрехтський мир 1714|Утрехтський мир]] ознаменував перехід військово-морської першості від Іспанії до Британії.

[[ЗображенняФайл:colonisation2.gif|thumb|center|600px|Світова колонізація 1492 рік (Ранній Новий Світ), 1550, 1660 (Епоха Просвітництва), 1754 (Епоха Революцій), 1822 (Промислова революція), 1885 (Європейське панування), 1914 (Перша Світова війна), 1938 (Друга Світова війна), 1959 (Холодна війна) and 1974 (Сучасна історія).]]

[[Зростання Османської імперії]] є періодом, який слідував за періодом [[виникнення Османської імперії|виникнення Османської імперії]], у який Османська держава досягла ''[[Pax Ottomana]]''. Цей період можна вважати золотим віком [[Османська імперія|Османської імперії]].

Турки просунулись у південно-західному напрямку до Північної Африки і билися з повторно утвореною [[Іран|перською]] шиїтською [[Сефевіди|імперією Сефевідів]], просунувшись на схід. Османська імперія завоювала [[Константинополь]] в 1453 році, захопила Єгипет в 1517 році, встановила регентства в [[Алжир]]і, [[Туніс]]і і [[Тріполі]] (між 1519 і 1551 роками), [[Марокко]] залишилося незалежною арабізованою [[Бербери|Берберською державою]] під владою [[Династія Сааді|Шаріфанської династії]], яку вона отримала в кінці 13 століття.

=== Сефевіди ===

=== Узбецькі та Афганські пуштуни ===

== Індійські імперії і Південно-Східна Азія ==

=== Імперія Великих Моголів ===

=== Імперії архіпелагу ===

== Східно-Азійські диністії та політики ==

=== Китайські династії ===

=== Мусульманський світ ===

=== Протестанська Реформація ===

=== Контрреформація та Єзуїти ===

=== Гуманізм ===

=== Філософія 17-го століття ===

=== Вік Розуму та наукових революцій ===

== Див. також ==

* Goldstone, Jack A. '' Revolution and Rebellion in the Early Modern World'' (1993)