Вікіпедія

Височинівка (Чугуївський район): відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м робот косметичні зміни
Рядок 44:
== Походження назви ==
 
Сучасна назва села, була дана при встановленні комуністичної влади ([[Українська Народна Республіка Рад]]) в 1918 році, на честь «головуючого» класу [[Пролетаріат | пролетаріату]]. На теренах колишнього [[Союз Радянських Соціалістичних Республік | СРСР]], багато сіл, та селищ з такою назвою (тільки в Україні їх більше [[Пролетарське| десяти]]).
 
Імовірно стара назва села (Височинівка), йде по її осадчому, [[Ізюмський полк|ізюмському полковому]] хорунжому Василю Височинському.
Рядок 51:
 
[[Файл:Змиевской уезд Высочиновский Казанский монастырь. Литография нач. XX в.jpg|200px|міні|ліворуч|Височинівський Казанський чоловічий монастир. Літографія поч. XX ст.]]
* 1700 рік, за думкою [[Філарет (Гумілевський)| Гумілевського Д. Г. (Филарета)]], сама рання дата заснування села;
* У 1709 році, за особливі заслуги у [[Полтавська битва | Полтавській битві]], Височинову були віддані землі сучасного села, та навколишні ліси й луки;
* У 1712 році в універсалі [[Ізюмський полк| Ізюмського козацького полковника]] згадується височинівський священик<ref>'' [[Філарет (Гумілевський)| Гумілевський Д. Г. (Филарет)]]'' [http://dalizovut.narod.ru/filaret/filar_s.htm Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857–1859.]</ref> . Василь Височин купує, та переносить дерев'яну церков [[Архангел Михаїл | Архістратига Михаїла]] з села [[Артюхівка (Зміївський район)| Артюхівки]];
* У 1736 році, полковий хорунжий [[Ізюмський полк| Ізюмського козацького полку]] Василь Іванович Височин, у лишті до Ізюмській духовній управі, скаржиться на священика Михайла, «попа, його села Височинівки» за недбальство що до своєї єпархії;
* За у 1737 році в височинівському приході було:
** духовних 22 душ (10 чоловіків, 12 жінок);
** козаків 27 душ (16 чоловіків, 11 жінок);
** посполитих [[Черкаси (етнонім)| черкасів]] 95 душ (46 чоловіків, 49 жінок);
** підданих [[Черкаси (етнонім)| черкасів]] Василя Височина 182 душ (90 чоловіків, 92 жінок);
** підданих [[Черкаси (етнонім)| черкасів]] Колегіуму 356 душ (166 чоловіків, 190 жінок);
** Всього 328 чоловіків, 354 жінок.
* У 1762 році до височинівського храму [[Архангел Михаїл | Архістратига Михаїла]] було передано святий [[Антимінс| антимінс]];
* У 1779 році у «відомості, з яких саме міст і повітів Харківське намісництво сформовано та скільки було в ньому осіб» згадується село ''Височинівка'', яке належало колезькому асесору Ковалевському та підпрапорному Височину. В селі проживало 125 осіб підданих [[Черкаси (етнонім)| черкас]] (українців). Того року воно передавалося зі складу Балаклійського комісарства [[Ізюмська провінція|Ізюмської провінції]] [[Слобідсько-Українська губернія|Слобідсько-Української губернії]] до [[Чугуївський повіт|Чугуївського повіту]] [[Харківське намісництво|Харківського намісництва]]<ref> Відомість, з яких саме міст і повітів *Харківське намісництво сформовано та скільки було в ньому осіб // Описи Харківського намісництва.&nbsp;— К., 1991.&nbsp;— С. 142.</ref>. Також ''Височинівка'' показана на карті Чугуївського повіту Харківського намісництва з «Топографічного опису Харківського намісництва 1787 року»<ref>Описи Харківського намісництва.&nbsp;— К., 1991.&nbsp;— С. 32—33.</ref>;
* Парафіян у Лимані було:
** 1750 рік&nbsp;— 407 чоловік., 380 жінок;
Рядок 77:
* У 1918 році село Височинівка, було перейменовано на «Пролетарське»;
* Село постраждало внаслідок [[Голодомор в Україні 1932—1933|геноциду]] українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932–1933 роках, кількість встановлених жертв в Чемужівці і Пролетарському&nbsp;— 539 людей<ref>[http://www.memory.gov.ua:8080/data/upload/publication/main/ua/1090/41.pdf Мартиролог. Харківська область, ст. 810–822]</ref>.
* У 1937 році Височинівський Казанський чоловічий монастир було зруйновано; Чудодійна ікона [[Казанська ікона Божої Матері| Казанська Божої Матері]] зникла;
* Станом на [[1 вересня]] [[1946]] року село Пролетарське було центром ''Пролетарської сільської ради'' [[Зміївський район|Зміївського району]], до якої також відносились село [[Водяхівка]] та селище Пролетарське<ref>Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. На 1 вересня 1946 року.&nbsp;— К., 1947.&nbsp;— С. 599.</ref>.
* Щонайменше з середини 1960-х років входить до складу [[Чемужівська сільська рада|Чемужівської сільської ради]] [[Зміївський район|Зміївського району]]<ref>Чемужівка // Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область / Головна редація УРЕ АН СРСР.&nbsp;— Київ, 1967.&nbsp;— С. 511.</ref><ref>Харківська область. Адміністративно-територіальний поділ. На 1 липня 1971 року.&nbsp;— 3-е вид.&nbsp;— Харків, 1972.&nbsp;— С. 35.</ref><ref>[http://www.igsu.org.ua/Harkovskja.obl/Zmievskij.rajon/CZemuzhovka.html Чемужевка // История городов и сел Украинской ССР. Харьковская область / Институт истории АН УССР; Главная редакция УСЭ.&nbsp;— Киев, 1976.&nbsp;— С. 378.] {{ref-ru}}</ref>.
Рядок 92:
== Цікаві подробиці ==
 
* Неодноразово згадується чудодійна ікона Височинська [[Казанська ікона Божої Матері| Казанської Божої Матері]], яка знаходилася у височинівському храмі Архістратига Михаїла. З нею пов'язана легенда про її надходження Пушкарем (напівлегендарного мешканця цих місць), на лісовій галявині. Він, та його сім'я мешкала в місцевості де пізніше з'явилося село. Знайдена ікона вилікувала, його скаліченого діда. Після цього ікону декілька разів, намагалися перенести, до села [[Артюхівка (Зміївський район)| Артюхівки]], в місцеву церков. Але вона кожен раз, поверталася до хати Пушкаря. Потім, її намагалися, перенести до Зміївського Троїцького храму, але ікона знову поверталася до Пушкаря. Так вона так й зосталася, в хаті лісовика на березі [[Мжа| Мжі]]. В 1712 році Василь Височин переносить дерев'яну церков [[Архангел Михаїл | Архістратига Михаїла]] з села [[Артюхівка (Зміївський район)| Артюхівки]] до Височинівки, та поставив її на місці хати Пушкаря. Там й була розміщена місцева святиня. Біля храму зростало село, ікона була знана як «Височинівська». За часи епідемії холери (1831 рік), за проханням мешканців Зміїва, її було привезено до міста та два тижня служили коло неї молебень. В 1822 році, була зроблена для ікони золочена риза зі срібна, вкрита діамантами. Ікону також використовували за часи епідемії холери 1848, та 1854 років. 1866 року, в Височинівці, було відкрито чоловічий монастир, який на честь ікони отримав назву «Височинівський Казанський». У 1937 році, монастир було зруйновано, а ікона зникла назавжди.<ref>'' [[Філарет (Гумілевський)| Гумілевський Д. Г. (Филарет)]]'' [http://dalizovut.narod.ru/filaret/filar_s.htm Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857–1859.]</ref><ref>''Саяний М. І.'' Зміївщина слобожанщини перлина&nbsp;— Зміїв, 2009, стор. 249–255.</ref>
 
== Примітки ==
Рядок 103:
* [http://weather.in.ua/ua/har'kovskaja/21724 Погода в селі Пролетарське]
* ''Саяний М. І.'' Зміївщина слобожанщини перлина&nbsp;— Зміїв, 2009.
* '' [[Філарет (Гумілевський)| Гумілевський Д. Г. (Филарет)]]'' [http://dalizovut.narod.ru/filaret/filar_s.htm Історико-статистичний опис Харківської єпархії. М., 1857–1859.]
 
{{Ukraine-geo-stub}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Височинівка_(Чугуївський_район)