Пошивайло Явдоха Данилівна: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м заміна параметру в шаблоні, replaced: | віросповідування → | конфесія за допомогою AWB |
м робот косметичні зміни |
||
Рядок 41:
{{цитата|''«Я осталась сиротою. Батьків я не знаю: люди забрали і в людей я росла, і вчилась малювати. Тоді я вивчилась і пішла по кустарях — в Горілея малювала..., в Пругла Макара і в других...»'' (Явдоха Пошивайло)<ref name="">http://poshyvailo-potters.narod.ru/press.htm</ref>}}
== Творча робота ==
У 18 років вийшла заміж за потомственого гончара [[Пошивайло Гаврило Ничипорович|Гаврила Пошивайла]]. З цього часу і починає творити. За роки спільного життя виховали 3 синів.
В [[Опішня|Опішні]] існує давня традиція: твори чоловіка-гончаря мусять побувати в руках дружини-малювальниці. Тому Явдоха Пошивайло оздоблювала твори свого чоловіка рослинними й зооморфними декоративними композиціями. Мотиви мальовки народжувалися миттєво. Квіти, виноградна лоза, риби й птахи оживали на мисках, тарелях, вазах, глечиках, макітрах, барильцях, куманцях. Гончарна мальовка Явдохи Пошивайло, виконана [[фляндрівка|фляндрівкою]] й ріжкуванням, була «густою», соковитою.
На початку [[1930]]-х рр. «придушували» українське ремісництво [[Сталінські репресії|репресіями]] та [[колгосп]]ами. Була кількість [[трудодень|трудоднів]] у полі, які кожен колгоспник мав відробити. Гаврило та Явдоха Пошивайли мусили покинути рідне містечко і виїхати в [[Харків]], аби хоч якось продовжити творчу діяльність. Згодом в Опішні запрацював [[
Натхненником створення Музею гончарства в Опішні була саме Явдоха Данилівна Пошивайло. Вона дала настанову<ref name="">[http://www.poshyvailo-potters.gov.ua/ Сайт музею родини Пошивайлів]</ref> своєму внукові [[Пошивайло Олесь Миколайович|Олесю Пошивайлу]] створити музей.
Зусиллями господині було зібрано велику колекцію гончарських творів Гаврила Ничипоровича Пошивайла. Так, у 1970-х рр. виник перший<ref>[http://www.day.kiev.ua/293801/ Жива глина берегині роду гончарського]</ref> в УРСР приватний музей гончарства.
== Останні роки життя ==
Явдоха Данилівна до останнього подиху жила гончарством. Навіть за кілька місяців до смерті, тяжко хвора, вона жила гончарством: брала папір, фломастери чи олівці й наносила на папір гончарні орнаменти.<ref name="">[http://www.poshyvailo-potters.gov.ua/pub4.htm Відкриття Меморіального музею-садиби гончарської родини Пошивайлів]</ref>
== Див. також ==
Рядок 63:
# Світлана Пругло. Великі українські гончарівники// Український керамологічний журнал. – 2004. – №4. – С.110-113
# Пошивайло Ігор. Освячені глиною// Народне мистецтво. – 2000. – №1-2. – С.2-4
[[Категорія:Українські художники]]
[[Категорія:Уродженці Опішні]]
| |||