Аккад (держава): відмінності між версіями

Основу економіки держави, як і раніш, складало [[сільське господарство]]. Найбільший прибуток приносило іригійційне [[Рільництво|землеробство]], яке застосовувалось в Нижній Месопотамії, в той час як на півночі воно було, в більшості, неполивним (богарним). Іригація передбачала цілий комплекс засобів з розподілення водних ресурсів і забезпеченню їх резервів. Крім цього, необхідно було протистояти сильним розливам річок і вчасно піклуватись про попередження повенів. Іригаційна система була сформована ще шумерами і загальних рисах являла собою наступне{{sfn|История Древнего Востока. 1 том|1983|с=138-140}}.

Річки [[Євфрат]] і [[Тигр (річка)|Тигр]] мали численні природні відгалуження, рукави і протоки; найбільші з них були Ірніна і Ітурунгаль у Євфрата, а також І-Ніна-гена-канал, який вважався нижньою течією Тигру. Від природніх водних артерій відходили рукотворні канали. Найбільші з них — магістральні — мали особливі імена — Арахту, Апкаллату, Ме-Енліла тощо. В свою чергу, від магістральних каналів відводились менші. Для накопичення вод весняної повені використовувались спеціальні басейни.

Більшу частину займали посіви ячменю[[Ячмінь|ячміню]]. [[Пшениця]], через чутливість до засолення, використовувалась все рідше. Найважливішою олійною культурою в Месопотамії завжди був сезам ([[кунжут]]). Головною садовою культурою Шумеру і Аккаду була [[фінікова пальма]] (а точніше — фінік пальчастий). На півночі Месопотамії були відповідні природні умови для вирощування плодових дерев. Крім цього, було розповсюджено культивування городних культур — [[Цибуля|цибулі]], [[Салат (рослина)|салату]] тощо.

Важливе, хоча і другорядне, знчення мало [[Тваринництво|скотарство]]. Вирощували як велику так і малу рогату худобу ([[Козиця|кози]], [[Вівця|вівці]]). В якості тяглової сили іноді використовували онагрів. Достатньо широко розповсюджене було [[рибальство]].

[[Цар]] не був верховним власником земель держави, а для розширення свого фонду йому було необхідно купувати їх у тих самих «домів»{{sfn|История Древнего Востока. 1 том|1983|с=255}}. Така купівля, вочевидь, могла здійснюватися під тиском і за зниженою вартістю, але у всякому випадку ці заходи дозволили аккадським правителям створити великий фонд. Збереглися свідчення щодо вартості землі. Компансація нараховувалась з розрахунку 3^1/3 ''гур''<ref>1 гур&nbsp;— 252,6 літри</ref> зерна з одного ''іку''<ref>1 іку&nbsp;— бл. 1/3 гектара</ref> землі при встановленій вартості 1 ''гур'' зерна в 1 [[Шекель|сікль]] срібла<ref name=cah.44849>''Gadd C. J.'' The dynasty of Agade and the Gutian invasion // [[Cambridge Ancient History]]. 3rd Ed.&nbsp;— Vol. I, Part 2.&nbsp;— Cambridge: Cambridge University Press, 1971.&nbsp;— P. 448–449</ref>.

Від попередніх періодів Аккад успадкував технології різних [[Ремесло|ремесел]]. Тут були розвинені [[Гончарство|гончарне виробництво]], [[металургія]], [[різьблення по каменю]], [[ткацтво]], [[суднобудування]] та ін. Однак для виготовлення багатьох цінних речей були необіхдні матеріали, які в Месопотамії не зустрічались або були дуже рідкісні. Тому важливу роль відігравала [[міжнародна торгівля]]{{sfn|Крамер|2010|с=120}}.

Торгівля в епоху Ранньої Давності, як правило, відбувалась за бертернимбартерним принципом, хоча поступово з'являлись грошові еквіваленти; в Месопотамії це був лом дорогоцінних металів, частіше за все [[Срібло|срібла]]. Головним багатством країни був [[хліб]], який вона успішно постачала в сусідні землі{{sfn|Тураев|2004|с=91}}. На заміну вона отримувала необхідні їй матеріали, аналіз яких дозволяє встановити їх походження. Так, [[Елам]] і СхідеСхідне Середземномор'я цікавили Аккад як джерело якісного будівного лісу. [[Маган (легендарна країна міді)|Маган]] був одним з кращіх поставників [[Мідь|міді]]. Розвивалася і посередницька торгівля. Ще в Ранньодинастичну епоху було відомо про продовищародовища лазуриту в Центральній Азії ([[Бадахшанці|Бадахшан]]), шлях до яких тягнувся через Елам. Саргоніди підтримували тісні зв'язки з «чорною країною»&nbsp;— [[Мелуххой]], звідки, при посередництві Дільмуна, доправлявся [[сердолік]] і [[золото]]. Зв'язки з цивілізацією долини [[Інд|Інду]] підтримувались через море, хоча не виключається і можливість здійснення нземнихіноземних торгівельних шляхів<ref name=cah.453>''Gadd C. J.'' The dynasty of Agade and the Gutian invasion // Cambridge Ancient History. 3rd Ed.&nbsp;— Vol. I, Part 2.&nbsp;— Cambrdige: Cambridge University Press, 1971.&nbsp;— P. 453</ref>. Під час розкопок в культурному шарі аккадської епохи було знайдено велике число циліндрів з написами писемністюписемності долини Інду<ref name=cah.453 />.

Тим не менш, в аккадську епоху був дефіцит [[Лазурит|лазуриту]] і [[Олово|олова]]<ref name=cah.452>''Gadd C. J.'' The dynasty of Agade and the Gutian invasion // Cambridge Ancient History. 3rd Ed.&nbsp;— Vol. I, Part 2.&nbsp;— Cambrdige: Cambridge University Press, 1971.&nbsp;— P. 452</ref>. Дефіцит олова відзначився на погіршенні якості [[Бронза|бронзи]]<ref name=cah.452 />.

Міжнародна торгівля, як правило, була державною. Ще в Ранньодинастичний період споряджалися спеціальні агенти&nbsp;— тамкари (аккад. tamkārum). Однак виробничої потужності [[Цивілізація|цивілізації]] не вистачало для того, щоб задовольнити свої потреби в ресурсах. В цьому випадку вона вдавалася до грабунків сусідніх територій або приєднувала їх до своїх земель. Розширення кордонів держиви Саргоном, а також введення для всієї країни каленаря[[Календар|календаря]], системи мір і ваги призвело до розквіту торгівлі. Царюванню Саргона пізня традиція приписувала створення системи доріг і «псевдоітінерарія»&nbsp;— списку областей і міст з зазначенням відстані між ними{{sfn|История Древнего Востока. 1 том|1983|с=242}}.