= Абетка [[Етимологія|етимологічно]] означає «елементарний»; власне, українська назва азбуки, утворена за вимовою перших двох букв алфавіту (''а, бе''), очевидно, під впливом назв азбука, альфабет і польського abecadło (від вимови перших трьох букв a, be, ce).<font size="2"><ref name="АГ1">[[Етимологічний словник української мови]]: В. 7 т. Том перший (А-Г) / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), І.К.Білодід, В.Т. Коломієць, О.Б.Ткаченко та ін.— К.: Наук. думка, 1982. (сторінки: 38, 52-53, 63, 65)</ref> </font> Азбука — утворено в давньоруській мові за зразком слів на ''-а'' від др. ''азъбукы'' запозиченого з старослов'янської мови; старослов'яньське '''азьбоукы''' утворене за зразком грецького ἀλφάβητος «алфавіт» з назв двох перших літер абетки (про. грецьке '''άλφα''' — старослов'янське '''азъ''', грецьке βήτα — старослов'янське '''боукы'''.<font size="2"><ref name="АГ1" /> </font> Алфавіт — запозичення з грецької мови; віз.-грецьке ἀλφάβητος утворено з назв двох перших літер грецької азбуки [[Альфа (літера)|альфа]] ({{lang-el|άλφα}}) і [[Бета (літера)|бета]] ({{lang-el|βήτα}}).<ref name="АГ1" /> Альфабет — запозичення з латинської мови; {{lang-la|alphabētum}} «алфавіт» походить від грецького ἀλφάβητος жерела інформації =
* Большая советская энциклопедия (БСЭ). {{ref-ru}}
