Ковалівка (Полтавський район): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
стильові правлення, правопис |
||
Рядок 51:
=== Рання історія села до початку XX століття ===
На карті [[Ґійом Левассер де Боплан|Ґійома де Боплана]], складеній у другій чверті [[XVII століття]], Ковалівка ще не позначена. Вірогідно, що перші поселенці з'явилися тут пізніше, коли інтенсивно заселялися місця навколо Ворскли. Дослідники вважають, що Ковалівка виникла у
Ковалівка мала в минулому й інші назви — ''Коломачок'' та ''Генералівка''. Перша назва походила від назви річки Коломак і, вірогідно, вона була першою, бо у старих документах [[Полтавський полк|Полтавської Першої сотні]] згадується [[хутір]] Коломацький. Можливо, це й був хутір на місці сучасної Ковалівки. Друга назва — Генералівка — походить від військового чину засновника — [[генерал]]а [[Іоган-Бернард Вейзбах|Вейсбаха]]. Що стосується третьої, сучасної назви, то, ймовірно, серед першопоселенців або серед тих, кому дозволив тут оселитися генерал Вейсбах були [[Ковальство|ковалі]].
Рядок 69:
Напередодні [[Селянська реформа 1861|реформи 1861 року]] власником села був поміщик І. І. Подчаский. Йому належало тут 158 селянських господарств — 418 ревізьких душ (чоловіків). Всього у користуванні селян було 916 [[Десятина (одиниця площі)|десятин]] 2100 квадратних [[Сажень|сажнів]] землі. Після селянської реформи через відсутність робочої худоби багато селян, навіть ті, хто отримав повний земельний наділ, залишали землеробство і перебивалися поденщиною в Полтаві і ходили на далекі заробітки. Орні землі, [[ліс]]и і [[Лука (рослинність)|луки]] навколо села переважно належали поміщикам Хрулеву, Полторанову, Колодію і куркулям Вацю, Старобільському, Мірошниченку.
Наприкінці 80-х років [[XIX століття]] землі Гербут-
Крім того, з [[1899]] року в селі працював цегельний завод селян Мірошниченка та Турпітька, де вироблялося 130000 штук [[Цегла|цегли]] (станом на 1904 рік).
У дореволюційні часи в Ковалівці діяла дерев'
[[1 квітня]] [[1902]] року жителі Ковалівки, до яких приєдналися селяни навколишніх сіл, озброєні вилами, косами, киями, пішли в економію Трепке і почали розбирати поміщицьке майно. Для розправи над селянами були викликані війська з Полтави. Оскільки натовп в 600 чоловік відмовився повернути поміщицьке майно і розійтися, та вимагав хліба й землі, війська розстріляли бунтівників. Було вбито Трохима і Демида Шандів та Василя Янка, близько 20 людей поранено. Наступного дня близько ще близько двох тисяч селян з Ковалівки та інших сіл прийшли до економії, але і вони були розігнані військами. З квітня каральна експедиція вчинила каральну розправу над місцевими селянами. Ці події згадувалися в праці [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] «До сільської бідноти» а також в ряді кореспонденцій [[Більшовики|більшовицької]] газети [[Искра (газета)|«Іскра»]].
Рядок 89:
Зайнята нацистськими військами 19 вересня 1941 року.
У [[1942]] році, під час німецько-нацистської окупації, гітлерівці провели масові арешти жителів села і розстріляли 18 ковалівців, а відступаючи у вересні [[1943]] року, зігнали в корівник 44 стариків, жінок і дітей, потім і тих, хто ще залишився живим, і спалили. 71 жителя села окупанти вивезли на [[Остарбайтери|примусові роботи до Німеччини]]. Визволено село [[21 вересня]] [[1943]] року 26-м гвардійським
У [[1976]] році Ковалівський [[Дитячий будинок-інтернат|дитячий будинок]] був реорганізований у школу-інтернат, яка існувала до [[1983]] року. [[25 лютого]] [[1988]] року на цій території відкрито [[Державний музей-заповідник Антона Семеновича Макаренка]]. Були реставровані так звані Білий та Червоний будинки, [[флігель]], класи, спальні, виробничі майстерні. Відновлено кілька малих меморіальних об'єктів — вхідну арку, [[Альтанка|альтанку]], східці до Коломака, [[пристань]], [[колодязь]], [[погріб]]. Майже все відновлено так, як було у часи Макаренка.
Рядок 97:
У вересні [[1990]] року в музеї створена [[Міжнародна Макаренківська Асоціація]]. Щорічно тут проходять наукові конференції, засідання, присвячені творчій спадщині Антона Семеновича Макаренка, проблемам і перспективам трудового виховання. А з [[1 квітня]] [[1998]] року на базі Державного музею-заповідника А. С. Макаренка та Ковалівської середньої школи імені Макаренка створено навчально-виховний комплекс сільськогосподарського профілю імені А. С. Макаренка. З [[1 вересня]] [[2001]] року — обласний ліцей-інтернат для обдарованої сільської молоді, який у січні [[2002]] року був реорганізований в [[Полтавський обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей із сільської місцевості|обласний ліцей-інтернат для обдарованих дітей із сільської місцевості імені А. С. Макаренка]].
Нині Ковалівка — один з культурних центрів Полтавщини. У [[2011]] році в цьому населеному пункті сільська влада, не витрачаючи бюджетних коштів, а лише за рахунок спонсорських надходжень від підприємців, облаштувала так званий «Берег Свободи». Тут встановили невеличкі [[Курінь|курені]] для відпочинку, засипали піском прибережну лінію, збудовані [[Спортивний майданчик|спортивні майданчики]] та [[сцена]] для виступів
== Відомі особистості ==
| |||