Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
[[Округи України 1923—1930|За адміністративним поділом УРСР 1923–1932]] років село Підгородне входило до складу Новомосковського району [[Катеринославська округа|Катеринославської]] (згодом — [[Дніпропетровська округа|Дніпропетровської]]) округи. У 1938 році увійшло до складу новоутвореного [[Дніпропетровський район|Дніпропетровського району]]. Тоді ж Підгородному було надано статус [[селище міського типу|селища міського типу]].
 
Протягом [[1920-ті|20]]—[[1930-ті|30]]-х років під час [[колективізація|колективізації]] у Підгородному створювались [[колгосп]]и. На 1940 рік у селищі їх було 5, найбільший з яких ім. Ульянова. Селище було електрифіковане і радіофіковане. Тут був клуб, 6 магазинів, амбулаторія. У 1930 році в Підгородному було побудовано аеродром, який до 1951 року був основним аеропортом Дніпропетровська<ref>[http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=42 История Днепропетровского аэропорта] {{ref-ru}}</ref>.
 
Під час [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] село було окуповане німецькими військами з серпня 1941 по вересень [[1943]] року. Після війни відбулося об'єднання колгоспів та реорганізація у [[радгосп]] «Підгородний», головним завданням якого було забезпечення овочами сусіднього Дніпропетровська. Головою Підгородненської селищної ради з 1937–1941 і 1944–1969 роках була Явдоха Василівна Таран.
У 1930 році в Підгородному було побудовано аеродром, який до 1951 року був основним аеропортом Дніпропетровська<ref>[http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=42 История Днепропетровского аэропорта] {{ref-ru}}</ref>.
 
У [[1981]] році Підгородному надано статус міста. У [[1987]] році південно-західний житловий масив міста Підгородне виділений в окремий
Під час [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] село було окуповане німецькими військами з серпня 1941 по вересень [[1943]] року.
населений пункт і названий селищем [[Ювілейне (Дніпропетровський район)|Ювілейне]], яке стало адміністративним центром Дніпропетровського району<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3640-11 Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 24.02.1987]</ref>. За переписом 1989 року у Підгородному мешкало приблизно 19500 осіб.
 
Після війни відбулося об'єднання колгоспів та реорганізація у [[радгосп]] «Підгородний», головним завданням якого було забезпечення овочами сусіднього Дніпропетровська.
 
Головою Підгородненської селищної ради з 1937–1941 і 1944–1969 роках була Явдоха Василівна Таран.
 
У [[1981]] році Підгородному надано статус міста.
 
У [[1987]] році південно-західний житловий масив міста Підгородне виділений в окремий
населений пункт і названий селищем [[Ювілейне (Дніпропетровський район)|Ювілейне]], яке стало адміністративним центром Дніпропетровського району<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3640-11 Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 24.02.1987]</ref>.
 
За переписом 1989 року у Підгородному мешкало приблизно 19500 осіб.
 
== Економіка ==
Також працює багато підприємств торгівлі, сфери побуту, дрібних виробничих фірм, селянських фермерських господарств.
 
== Інфраструктура ==
== Освіта, медицина, культура ==
У Підгородному є чотири загальноосвітні школи, міська лікарня, три дошкільних навчальних заклади, районний будинок культури, історико-краєзнавчий музей,Центр Кобзарського мистецтва.
 
Існує транспортне сполучення приміським транспортом із Дніпропетровськом.
 
Через Підгородне проходять автошляхи {{Автошлях E|50}} ({{автошлях М|04}}), {{автошлях М|18}}, {{автошлях Т|04 10}} і дві гілки [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]]. Дві залізничні станції [[Підгородна (станція)|Підгородна]] і [[Березанівка (платформа)|Березанівка]].
 
==Культура==
Підгородньому присвячено багато творчих робіт, серед яких можна виділити вірш молодої поетеси з Підгородного [[Ліна зеленська|Ліни Зеленської]].{{джерело}}
[[Файл:Кільчень з мальовничими плесами.jpg|міні|[[Кільченський заказник]]]]
=== Кобзарство ===
Яскравою сторінкою культури м. Підгородне є кобзарство. В козацькому краї бандурист завжди був носієм живої історії народу, оспіваної в народних піснях. Носіями такої історії в Підгородному були кобзарі Іван Ляшенко (Старченко), Іван Савович Бут, Олексій Семенович Коваль, Олександр Ананійович Солодкий, Василь Никифорович Чумак, Григорій Мартинович Паленко, Іван Опанасович Скотаренко.
І.&nbsp;С.&nbsp;Бут, О.&nbsp;С.&nbsp;Коваль, О.&nbsp;О.&nbsp;Солодкий самі майстрували бандури. В часи перебудови Іван Скотаренко та Леся Коваль були делегатами установчого та першого з'їздів кобзарів України. Їх прийняли в Спілку кобзарів України.
 
=== ТранспортПам'ятки ===
Існує транспортне сполучення приміським транспортом із Дніпропетровськом.
 
Через Підгородне проходять автошляхи {{Автошлях E|50}} ({{автошлях М|04}}), {{автошлях М|18}}, {{автошлях Т|04 10}} і дві гілки [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]]. Дві залізничні станції [[Підгородна (станція)|Підгородна]] і [[Березанівка (платформа)|Березанівка]].
 
== Пам'ятки ==
 
* Поблизу міста в долині Кільчені та її схилах у [[1974]] році створено ландшафтний [[заказник]] загальнодержавного значення&nbsp;— «[[Кільченський заказник|Кільченський]]», площею 100 га. Також неподалік знаходиться [[ландшафтний заказник]] місцевого значення [[Отченашкові наділи]].
* В Підгородному діють три православні церкви. Окрасою і святинею міста є новозбудована Свято-Іоано-Богословська церква.
* Петро Клименко&nbsp;— композитор і співак.
* [[Савчук Андрій Вікторович|Савчук Андрій]]&nbsp;— боєць Добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1». Загинув у бою під Іловайськом.
 
== Поезія ==
Підгородньому присвячено багато творчих робіт, серед яких можна виділити вірш молодої поетеси з Підгородного [[Ліна зеленська|Ліни Зеленської]].
 
== Примітки ==
{{commonscat|Pidgorodne}}
{{reflist}}
 
 
{{Ukr-geo-stub}}
 
{{Дніпропетровський район}}
{{Населені пункти Дніпропетровської області}}
{{Самарська паланка}}
{{ВП-портали|Дніпропетровська область|Україна|Географія}}
 
[[Категорія:Підгородне]]
[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]