Марек Белька: відмінності між версіями

Здобув освіту в [[Лодзький університет|університеті міста Лодзь]], який закінчив у [[1972]] році, пізніше продовжив навчання в [[Колумбійський університет|Колумбійському університеті]], [[Чиказький університет|Чиказькому університеті]] і Лондонської вищій школі економіки. У часи [[Польська Народна Республіка|Польської Народної Республіки]] діяч [[Об'єднання польських студентів|Об'єднання польських студентів]], [[Союз соціалістичної польської молоді|Союзу соціалістичної польської молоді]] і секретар вузівського комітету [[Польська об'єднана робітнича партія|ПОРП]] в Лодзькому університеті. Професор.

=== Кар'єра ===

Радник і консультант міністерства фінансів, а згодом Міністерства майнових змін та Центральному управлінні планування Польщі в [[1990]]-[[1996]] роках.

В 1996 році став консультантом Світового банку. Був віце-президентом Ради суспільно-економічної стратегії при Раді Міністрів, а згодом економічним радником президента [[Олександр Кваснєвський|Олександра Кваснєвського]].

З 1986 року пов’язаний з Інститутом економічних наук [[Польська академія наук|Польської Академії Наук]]. В 1993-1997 роках виконував обов’язки директора інституту. Співпрацював також із приватними вузами, в тому числі Вищою гуманістично-економічною школою в Лодзі.

Опублікував більш ніж 100 наукових праць, присвячених передусім теорії грошової одиниці та антиінфляційній політиці в країнах, що розвиваються. Спеціалізується у сфері прикладної економіки та сучасної економічної думки. Є членом Комітету економічних наук ПАН.

В лютому [[1997]] року був призначений віце-прем’єром та міністром фінансів в уряді [[Влодзімеж Цімошевич|Влодзімежа Цімошевича]], заступивши на цій посаді Ґжеґожа Колодку. Перебував в уряді до жовтня [[1997]] року, коли пішов з посади у зв’язку з відставкою уряду після програних правлячою партією [[Союз демократичної лівиці|СЛД]] парламентських виборів.

Помічник прем'єр-міністра [[Албанія|Албанії]] в [[1997]]-[[2001]] роках.

В жовтні 2001 року вдруге зайняв крісло віце-прем’єра і міністра фінансів, цього разу в уряді [[Лешек Міллер|Лешека Міллера]]. Під час свого урядування запровадив податок від доходу на капітал, названий пізніше «податком Белькі». Також під час виборчої кампанії проголошував обмеження соціальних виплат, що спричинило закиди, мовляв це позначилося на слабшому результату коаліції СЛД-УП в парламентських перегонах. Відійшов з посади 6 липня 2002 року.

Радник-консультант в східноєвропейському відділенні JP Morgan в 2002-2003. Відповідальний співробітник тимчасової адміністрації [[Ірак]]у в 2003-2004.

У так званому другому кроці, попри перенесення термінів, Сеймом не було запропоновано жодного кандидата. 11 червня [[2004]] року президент вдруге призначає своїм кандидатом Марека Белька. 24 червня Сейм затвердив його на цій посаді. 15 жовтня [[2004]] року Сейм надав вдруге вотум довіри його другому уряду з перевагою 234 голоси до 218. 25 квітня 2005 року внаслідок відставки міністра середовища Єжи Святоня Марек Белька перейняв його обов’язки. 6 травня 2005 року разом із кабінетом подав у відставку, після неприйняття Сеймом закону про скорочення каденції, але Олександр Кваснєвський не прийняв відставки. 1 вересня [[2005]] року Марек Белька почав виконувати також обов’язки міністра спорту після виокремлення цієї інституції зі складу Міністерства національної освіти.

Навесні [[2005]] року висловив готовність підтримати Демократичну партію та взяв участь у кількох її зустрічах. У серпні підтримав кандидатуру Генрики Бохняж у президентських виборах. У парламентських виборах безуспішно балотувався до Сейму за списком Демократичної партії в Лодзькому окрузі (під №1). Втім, ніколи не був членом цього угрупування.

19 жовтня на першому засіданні [[Сейм Республіки Польща|Сейму]] V скликання подав у відставку. Виконував обов’язки прем’єр-міністра до часу присяги нової Ради Міністрів 31 жовтня [[2005]] року.