Відмінності між версіями «Готторпський глобус»

нема опису редагування
м (Removing Link FA template (handled by wikidata))
[[Файл:Gottorper Globus 01.JPG | thumb | 200px 220px| Великий ГоторпськийГотторпський глобус в експозиції [[Кунсткамера|Кунсткамери]].]]
'''Великий ГоторпськийГотторпський (академічний) глобус-планетарій'''&nbsp;— перший і колись найбільший у світі [[глобус]]-[[планетарій]], діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії<ref> За висновком експертної ради [[Політехнічний музей (Росія)|Політехнічного музею]]</ref>. Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готторпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готторпський|Фрідріха III]] в 1651&nbsp;р. Автор проекту&nbsp;— [[Адам Олеаріус]]. В 1651—1652&nbsp;рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса.
 
'''Великий Готорпський (академічний) глобус-планетарій'''&nbsp;— перший і колись найбільший у світі [[глобус]]-[[планетарій]], діаметром 3,1 метра; пам'ятник науки і техніки I категорії<ref> За висновком експертної ради [[Політехнічний музей (Росія)|Політехнічного музею]]</ref>.
 
== Історія ==
Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готорпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готорпський|Фрідріха III]] в 1651&nbsp;р. Автор проекту&nbsp;— [[Олеарій|Адам Олеарій]] (1599—1671). В 1651—1652&nbsp;рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652—1654&nbsp;рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655&nbsp;р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656—1658&nbsp;рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).<ref> Карпеев Е.&nbsp;П.&nbsp;Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.</Ref> У 1662—1664&nbsp;рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664&nbsp;р. спадкоємець Фрідріха III, [[Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський|Крістіан Альбрехт]], урочисто відкрив павільйон Великого ГоторпськогоГотторпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713&nbsp;р. єпископ-адміністратор ГоторпськогоГотторпського герцогства [[Християн Август Гольштейн-ГоторпськийГотторпський|Крістіан Август]] підписав ордер про передачу глобуса в [[Петербург]] як дипломатичного подарунка російському імператору [[Петро Великий|Петру Великому]]. [[20 березня]] 1717&nbsp;р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери.<ref> Там же. С. 37. </Refref>.
 
Робота зі створення великого Глобуса-планетарія розпочалася за розпорядженням Готорпського герцога [[Фрідріх III Гольштейн-Готорпський|Фрідріха III]] в 1651&nbsp;р. Автор проекту&nbsp;— [[Олеарій|Адам Олеарій]] (1599—1671). В 1651—1652&nbsp;рр. в м. Хестеберзі були виготовлені деталі каркаса і несучі конструкції глобуса. У 1652—1654&nbsp;рр. було зібрано механізм, а також дерев'яну платформу з сидінням для глядачів всередині глобуса. У 1655&nbsp;р. обидві поверхні глобуса були облицьовані мідними листами, відполіровані і обклеєні полотном. У 1656—1658&nbsp;рр. створювалася зовнішня (географічна) карта і наносилася розмітка на внутрішню (зоряну) карту (у тому числі зміцнювалися металеві зірочки).<ref> Карпеев Е.&nbsp;П.&nbsp;Большой Готторпский Глобус. СПб., 2000. С. 13.</Ref> У 1662—1664&nbsp;рр. до механізму глобуса було підведено водяний привід. У середині 1664&nbsp;р. спадкоємець Фрідріха III, [[Крістіан Альбрехт Гольштейн-Готторпський|Крістіан Альбрехт]], урочисто відкрив павільйон Великого Готорпського Глобуса-Планетарію. 10 липня 1713&nbsp;р. єпископ-адміністратор Готорпського герцогства [[Християн Август Гольштейн-Готорпський|Крістіан Август]] підписав ордер про передачу глобуса в [[Петербург]] як дипломатичного подарунка [[Петро Великий|Петру Великому]]. 20 березня 1717&nbsp;р. глобус прибув до Петербурга, де згодом був встановлений в будівлі Кунсткамери.<ref> Там же. С. 37. </Ref>
 
У 1747&nbsp;р. глобус згорів під час сильної пожежі. Відновлення глобуса на підставі збережених металевих конструкцій глобуса тривало до кінця XVIII ст. У 1750—1753&nbsp;рр. для розміщення глобуса за проектом архітектора [[Шумахер Йоганн Якоб|І.&nbsp;Я.&nbsp;Шумахера]] було побудовано спеціальне приміщення&nbsp;— Глобусний будиночок&nbsp;— де глобус перебував до 1901&nbsp;р., коли був переміщений до «Адміралтейства» Царського села.
 
У 1942—1947&nbsp;рр. глобус перебував у Німеччині (спершу в м. Нойштедт, потім у м. Любек), куди був вивезений німецькими військами.<ref> Der neue Gottorfer Globus / hrsgb. von Herwig Guratzscgh. [Berlin], 2005. S. 92.</Ref> У 1948&nbsp;р. глобус був повернутий Радянському Союзу і перевезений в м. Ленінград. Для його розміщення за проектом першого директора Музею М.&nbsp;В.&nbsp;Ломоносова, архітектора Р.&nbsp;І.&nbsp;Каплан-Інгеля була заново відбудована вежа Кунсткамери, в якій глобус знаходиться в цей час. Сьогодні Великий ГоторпськийГотторпський (Академічний) Глобус-Планетарій є експонатом Музею антропології та етнографії ім. Петра Великого (Кунсткамера) Російської академії наук, інвентарний номер МЛ-2663. Проте побачити його може не кожний відвідувач, а тільки той, хто оплатить екскурсію по 4-му та 5-му поверхах Кунсткамери.
 
== Творці глобуса ==
* ''Олеарій (Ольшлегель) Адам'' (Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599—1671)&nbsp;— придворний астроном і бібліотекар ГоторпськогоГотторпського герцога, секретар посольства [[Голштинія|Голштинії]] в Росію 1633—1634&nbsp;рр. Автор проекта великого глобуса.
 
* ''Олеарій (Ольшлегель) Адам'' (Olearius (Öhlschlegel) Adam, 1599—1671)&nbsp;— придворний астроном і бібліотекар Готорпського герцога, секретар посольства [[Голштинія|Голштинії]] в Росію 1633—1634&nbsp;рр. Автор проекта великого глобуса.
* ''Беш Андреас'' (Bösch Andreas)&nbsp;— інженер, керівник робіт з будівництва Глобуса.
* ''Лоренц Карстон'' (Lorenz Karatens)&nbsp;— агент, що забезпечував поставку матеріалів для виготовлення глобуса.
 
== Див. також ==
 
* [[Музей М.В. Ломоносова]]
* [[Астрономічна обсерваторія Петербурзької академії наук]]