Релігійні війни у Франції: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 34:
Варфоломійська ніч стала приводом для початку ''[[Четверта гугенотська війна|Четвертої релігійної війни]]''. Спочатку армія католиків на чолі із Генріхом Анжуйським, майбутнім королем Генріхом III, розпочала облогу Ла-Рошелі, яка тривала до 1573 року. Зрештою невдачі змусили католиків укласти новий мир, який в цілому повторював попередні договори. Водночас формується група аристократів, що виступала за прояв поміркованості з обох боків задля країни. Вони отримали назву ''політики''. Їх очолили представники роду Монморансі, які мали дуже сильні позиції як у центральній Франції, так й на півдні — у Лангедоку. З ними вимушени були рахуватися лідери гугенотів і католиків.
 
У 1574–1576 роках відбулася ''[[П'ята гугенотська війна|П'ята релігійнагугенотська війна]]'', проте без наявного успіху якоїсь з сторін. У 1576 році король Генріх III з огляду на складне своє становище видав едикт щодо свободи віросповідування, окрім Парижа. Це викликало спротив католиків на чолі із [[Генріх I де Гіз|Генріхом де Гізом]] — ''[[Шоста гугенотська війна|Шосту релігійну війну]]''. У 1577 році остаточно оформилася Католицька ліга, що ставила собі на мету знищення протестантів.
 
У цей час зі своїми амбіціями втрутився молодший брат короля (Монсиньйор) Франциск Алансонський і Анжуйський. У 1579 році розпочалася ''Сьома релігійна війна'' або «[[Війна Монсиньйора]]», яку Франциск розпочав у союзі з гугенотами. Щоб вдовольнити його амбіцій Катерина Медічі надала допомогу синові у завоюванні південних Нідерландів. Проте цей намір завершився цілковитою поразкою.