Бауер Євген Францевич: відмінності між версіями

З кінця [[1913]] до початку [[1917]] року Бауер ставить понад 80 фільмів, з яких на сьогоднішній день збереглося менше половини. Бауер працює в основному в жанрах соціальної та психологічної драми (хоча серед його фільмів були і комедії), досягаючи постановочних вершин у фільмах «[[Мрії (фільм) |Мрії]]», «[[Після смерті (фільм, 1915) |Після смерті]]» (обидва -— 1915), «[[Життя за життя (фільм, 1916) |Життя за життя]]» (1916), «[[Революціонер (фільм, 1917) |Революціонер]]» (1917). Він працював з провідними акторами російського німого кіно, в тому числі з [[Мозжухін Іван Ілліч | Іваном Мозжухіним]], [[Холодна Віра Василівна | Вірою Холодною]], [[Полонський Вітольд Альфонсович | Вітольдом Полонським]], [[Перестіані Іван Миколайович | Іваном Перестіані]], [[Каралли Віра Олексіївна | Вірою Каралли]] та іншими.

1917 року Бауер разом з основним штатом [[Торговий дім Ханжонкова | ательє Ханжонкова]] перебрався на нову студійну базу в [[Ялта | Ялті]], де поставив кінострічку «[[За щастям (фільм, 1917) |За щастям]]» з молодим актором [[Кулешов Лев Володимирович | Левом Кулешовим]] (згодом відомим режисером і теоретиком кіно). На зйомках Бауер зламав ногу і був змушений працювати над своїм наступним фільмом «[[Король Парижа]]» сидячи в кріслі-качалці. Однак закінчити цю картину Бауер не зміг через ускладнення, викликаних пневмонією: [[22 червня]] (9 червня за старим стилем) 1917 року Євген Бауер раптово помер у ялтинській лікарні. Його останній фільм був закінчений актрисою [[Рахманова Ольга Володимирівна| Ольгою Рахмановою]].